Андреєв Кирило Дементійович

Кирило Дементійович Андрєєв (1901—1972) — учасник Другої світової війни, парторг батальйону 1318-го стрілецького полку 163-ї стрілецької дивізії 38-ї армії Воронезького фронту, Герой Радянського Союзу, старший сержант.

Андреєв Кирило Дементійович
Народився 7 липня 1901(1901-07-07)
Базлик, Белебейський повітd, Уфимська губернія, Російська імперія
Помер 2 січня 1972(1972-01-02) (70 років)
Біжбуляк, Башкирська АРСР, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
 Російська імперія
Національність Чуваші[1]
Діяльність офіцер, військовослужбовець
Учасник Громадянська війна в Росії і німецько-радянська війна[2]
Посада директор школиd
Військове звання Старший сержант і лейтенант
Партія КПРС
Нагороди

Член ВКП(б)/КПРС з 1941 року.

Біографія

Кирило Андрєєв народився в селі Базлик (нині Біжбуляцький район).

Юний селянин був натхненний ідеями Жовтневої революції і воював з захисниками старого режиму на фронтах Громадянської війни. Але до ВКП(б) вступив лише з початком Другої світової війни — в 1941 році. Після Громадянської працював головою сільгоспартілі «Канаш» Міякинського району, закінчив Белебейське педагогічне училище. З 1928 по 1941 роки вчителював, був директором ряду початкових шкіл Міякинського і Біжбуляцького районів.

В Червону Армію призваний в серпні 1941 року. Закінчив курси політпрацівників і у вересні того ж року опинився в діючій армії. Будучи старшим сержантом, став парторгом батальйону 1318-го стрілецького полку 163-ї стрілецької дивізії 38-ї армії Воронезького фронту.

Звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» № 1852 Кирилу Дементьевичу Андрєєву присвоєно 29 жовтня 1943 року[3].

Лейтенант Андрєєв під час війни був поранений, на початку того ж 1945 року звільнений у запас. Повернувся на батьківщину, працював заступником голови Біжбуляцької райради, завідувачем Біжбуляцької районної ощадкаси.

2 січня 1972 року Кирило Дементійович Андреєв помер. Поховали його в селі Біжбуляк.

Подвиг

3 жовтня 1943 року старший сержант Андреєв з групою бійців подолав Дніпро південніше Києва. Перебуваючи в бойових порядках підрозділу, він зі своїми солдатами висунувся на висоту, добре окопався і, відкривши сильний рушнично-кулеметний вогонь, паралізував оборону противника. Тим самим стрілецькі роти отримали можливість підійти до узлісся і закріпитися на ній.

Коли німці атакували наші підрозділи з метою скинути їх з плацдарму, Андреєв першим піднявся в контратаку, закидав фашистів гранатами, надихнув особовий склад батальйону своїм прикладом.

Нагороди

Пам'ять

На будівлі Белебеєвського педагогічного коледжу (м. Белебей, вул. Пролетарська, 41) встановлена меморіальна дошка випускникам-Героям: Андрєєву К. Д., Васильєву П. Е., Тарасенку В. Ф., Кузнєцову А. П.

Примітки
  1. http://www.podvignaroda.ru/?#id=150000603&tab=navDetailDocument
  2. Башкирская энциклопедия — Башкирская энциклопедия, 2005. — 4344 с. — ISBN 978-5-88185-053-1
  3. Подвиг Народа (рос.)
  4. Подвиг Народа (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.