Андре Лусіано да Сілва

Андре Лусіано да Сілва (порт. André Luciano da Silva), більш відомий як просто Пінга (порт. Pinga, нар. 27 квітня 1981, Форталеза) — бразильський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Пінга
Особисті дані
Повне ім'я Андре Лусіано да Сілва
Народження 27 квітня 1981(1981-04-27) (40 років)
  Форталеза, Бразилія
Зріст 175 см
Вага 73 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1995-1996 «Сеара»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1997 «Сеара» 11 (3)
1998 «Віторія» (Салвадор) 20 (7)
1999 «Жувентус Сан-Паулу» 17 (5)
1999–2002 «Торіно» 34 (4)
2001–2003   «Сієна» 54 (11)
2003–2005 «Торіно» 77 (14)
2005–2006 «Тревізо» 24 (3)
2006–2007 «Інтернасьйонал» 29 (3)
2007–2008   «Аль-Вахда» (Абу-Дабі) 5 (0)
2008 «Аль-Гарафа» 8 (2)
2008–2010 «Аль-Вахда» (Абу-Дабі) 45 (28)
2010–2011 «Аль-Аглі» (Дубай) 21 (11)
2011–2013 «Аль-Дхафра» 19 (8)
2013 «Сантус» 0 (0)
2014 «Америка Мінейру» 0 (0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
2001 Бразилія U-20 4 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

Народився 27 квітня 1981 року в місті Форталеза. Вихованець футбольної школи клубу «Сеара». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1997 року в основній команді того ж клубу, в якій того року взяв участь в 11 матчах чемпіонату. Згодом по сезону грав складі інших місцевих клубів «Віторія» (Салвадор) та «Жувентус Сан-Паулу».

1999 року Пінга перейшов у італійське «Торіно», де не був основним гравцем, тому протягом 2001—2003 років захищав кольори «Сієни» на правах оренди. 2003 року Пінга потрапив у серйозну автомобільну аварію, прямуючи в римський аеропорт з Флоренції. Друг, також футболіст "Сієни", був поранений, сам Таддеї дивом не отримав ні подряпини, але його молодший брат загинув. Пінга їхав у машині із своїм співвітчизником та одноклубником по «Сієні» Родріго Таддеї, обидва вони вижили, але загинув молодший брат Родріго, Леонардо Таддеї[1]. Пінга який отримав травми, після повернення у туринський клуб в сезоні 2003/04 він виділявся тим, що завжди носив гранатову бандану. Цей елемент одягу, який спочатку спрямований на захист голови, потім став відмітною рисою гравця.

2005 року Пінга став гравцем абсолютного новачка Серії А клубу «Тревізо», де став основним гравцем. Але цей сезон виявиться катастрофічним для команди, оскільки «Тревізо» завершив чемпіонат останнім, здобувши лише 3 перемоги в 38 матчах. Невдалим сещон став і для бразильця, оскільки 5 березня 2006 року під час матчу проти «Реджини», Пінга, шукаючи контакту в штрафному майданчику, щоб отримати пенальті, пірнає, простягаючи ноги, щоб зачепити воротаря Ніколу Паваріні, але мимоволі жорстоко його б'є по обличчю та розриває голкіперу носову перегородку та вибиває кілька зубів[2]. Епізод отримав медійну популярність, а поведінка бразильця була названа символом шкідливої ​​звички симуляції. Це теж, крім катастрофічного сезону «Тревізо», призвело до того, що Пінга покинув Італію наприкінці сезону.

Після цього Пінга повернувся на батьківщину, де став гравцем «Інтернасьйонала» і наступного року виграв з клубом Рекопу Південної Америки, забивши один з голів у другому матчі з «Пачукою» (4:0). Того ж року футболіст покинув батьківщину і відправився на Близький Схід, де тривалий час грав а катарські клуби «Аль-Вахда» (Абу-Дабі), «Аль-Аглі» (Дубай) та «Аль-Дхафра», а також катарський «Аль-Гарафа».

На початку 2013 року Пінга повернувся до Бразилії, де спочатку недовго грав у чемпіонаті штату за «Сантус»[3], після чого став гравцем клубу «Америка Мінейру», де теж себе не проявив і 2014 року завершив професійну ігрову кар'єру.

Виступи за збірну

У 2001 році в складі молодіжної збірної Бразилії взяв участь в молодіжному чемпіонаті світу в Аргентині, де забив один голи і дійшов з командою до чвертьфіналу. А наступного року з цією ж командою став переможцем товариського Турніру в Тулоні, за результатами якого був визнаний найкращим гравцем змагання[4], після чого отримав хороші відгуки від Луїса Феліпе Сколарі (тодішнього тренера національної збірної Бразилії з футболу), і про нього стали говорити як про можливого спадкоємця Рівалдо[5]. Втім виправдати сподівання молодий гравець не зумів і так жодної гри за національну команду і не провів.

Титули і досягнення

«Інтернасьйонал»: 2007

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.