Андрій Боратинський
Андрій Боратинський (? — жовтень 1517, Вільно, нині Вільнюс) — шляхтич руського походження, військовий діяч часів Королівства Польського, брат Стецька (Яна) Боратинського.
Біографія
Син Івашка «Дитятка» з Тамановичів і Ганьковичів (†1494) та його дружини Маші (Малгожати, за Папроцьким — небога батька) з Боратина.
Разом з братом першими в роді стали католиками. Початок військової кар'єри — часи короля Олександра Ягеллона; під час однієї битви з молдаванами врятував разом з братом життя командира — Станіслава Лянцкоронського, що стало запорукою майбутньої перемоги в ній. В перші роки королювання Сігізмунда І Старого воював під командуванням Яна Творовського на Поділлі разом з братом. Ротмістр (як і брат) рот панцерних вершників під командуванням Януша Свєрчовського, висланих до Литви у 1514 році. 8 вересня 1514 року з братом брав участь в битви під Оршею. В жовтні 1517 під час штурму Опочки (тепер Псковщина) був поранений жорновим каменем, втратив руку. Був перевезений до Вільнюса, де помер через кілька днів, незважаючи на догляд лікарів, опіку короля. Брат Стецько перевіз тіло до Перемишля, поховав у костелі св. Яна.
Джерела
- Pociecha W. Boratyński Jan, h. Korczak (†1546) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1, zeszyt 1. — Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 308—309. (пол.)