Андріївська гора
Андріївська гора (Київ) — височина на правому березі Дніпра, розташована на схід від Старокиївської гори. На вершині гори стояв дерев'яний ідол головного слов'янського бога Перуна. Капище, складене насухо з неотесаних каменів, утворювало в плані неправильний чотирикутник. Київське святилище відкрив в 1908 році археолог В. В. Хвойка. На південь від майданчика розташовувався жертовник[1].
Після утвердження християнства як державної релігії на місці Перуна був встановлений хрест. Народна легенда зв'язала його з освяченням в I столітті н. е. апостолом Андрієм Первозванним (звідси назва гори), який, нібито, передбачив виникнення Києва.
В XI столітті на Андріївській горі виник Андріївський або Янчин монастир (Янка — дочка київського князя Всеволода Ярославича), де була заснована перша на Русі жіноча школа з вишивальної справи. У 1215 на Андріївській горі побудована Хрестовоздвиженська церква, яка проіснувала до початку XVII ст. Згодом на її місці була споруджена дерев'яна церква, що згоріла під час пожежі в кінці XVII ст.
У XVIII ст. на схилах Андріївської гори розміщувався Аптекарський сад.
У 1749—1753 роках на Андріївській горі споруджена Андріївська церква.
Примітки
- Седов В. В. Восточные славяне XI—XIII вв. // серия «Археология СССР», под ред. Рыбакова Б. А., М.: Наука, 1982 г.
Література
- Энциклопедический справочник «КИЕВ» (на русском языке), под редакцией А. В. Кудрицкого. Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии, 1982 год.