Анна Бентгайм-Текленбурзька

Народилась 4 січня 1579 року у Текленбурзі. Була четвертою дитиною та першою донькою в родині графа Бентгайму, Текленбургу та Штайнфурту Арнольда III та Магдалени Ноєнар-Альпенської. Мала старших братів Ебервіна Віріха та Адольфа. Ще один брат помер немовлям до її народження. Згодом сімейство поповнилося сімома молодшими дітьми.

Подружнє життя батьків було щасливим. Обоє сповідували реформатську віру і сприяли її поширенню на своїх землях. Тримали двір, почергово, у Бентгаймі, Штайнфурті, а наприкінці життя — головним чином у Текленбурзі.[2]

Портрет Крістіана Ангальтського, 1609

Анна у віці 16 років була видана заміж за 27-річного ангальтського принца Крістіана, щойно призначеного губернатором Верхнього Пфальцу. Весілля відбулося 2 липня 1595 у Лорбаху поблизу Бюдінгена. Наречений був відомий своєю хоробрістю, отримав добру освіту і мав видатний дипломатичний хист. До одруження брав участь у кампаніях Генріха Наваррського та здобув його прихильність.[3]

Оселилися молодята у Амберзі. Їхній шлюб став взірцевим для того часу.[4] Із чоловіком Анна поділяла любов до французької та італійської мов, якими обоє добре володіли. Жінка мала також неабиякі знання у фармації,[5] як і її бабуся.[6]

За десять місяців народила первістка, який помер у той же день. Всього у подружжя було шістнадцятеро дітей:

• Фрідріх Крістіан (нар. та пом. 2 травня 1596) — помер після народження;
• Амалія Юліана (1597—1605) — прожила 8 років;
• Крістіан (1599—1656) — наступний князь Ангальт-Бернбургу у 1630—1656 роках, був одруженим з принцесою Елеонорою Софією Шлезвіг-Гольштейн-Зондербурзькою, мав п'ятнадцятеро дітей;
• Елеонора Марія (1600—1657) — дружина герцога Мекленбург-Ґюстрова та соправителя Мекленбургу Йоганна Альбрехта II, мала п'ятеро дітей;
• донька (нар. та пом. травень 1601) — померла немовлям;
• Сибілла Єлизавета (1602—1648) — одружена не була, дітей не мала;
• Анна Магдалена (1603—1611) — прожила 8 років;
• Анна Софія (1604—1640) — одружена не була, дітей не мала;
• Луїза Амалія (1606—1635) — одружена не була, дітей не мала;
• Ернст (1608—1632) — полковник саксонського війська, одруженим не був, дітей не мав;
• Амена Юліана (1609—1628) — одружена не була, дітей не мала;
• Агнеса Магдалена (1612—1629) — одружена не була, дітей не мала;
• Фрідріх (1613—1670) — князь Ангальт-Гарцгероде у 1635—1670 роках, був двічі одруженим, мав трьох дітей від першого шлюбу;[7]
• Софія Маргарита (1615—1673) — дружина князя Ангальт-Дессау Йоганна Казимира, дітей не мала;
• Доротея Матильда (1617—1656) — одружена не була, дітей не мала;
• Фрідріх Людвіг (1619—1621) — прожив півтора роки.

Губернаторська резиденція в Амберзі

У 1603 році Крістіан із братами поділив ангальтські землі, в результаті чого отримав Бернбург із прилеглими територіями, відродивши князівство Ангальт-Бернбург. Втім, фактично, землями керував його судовий виконавець Курт фон Берстель, з яким правитель активно листувався з Амбергу.[3]

У 1617 році Анна заснувала «Noble Académie des Loyales» — «Шляхетну Академію Щирості», яка була жіночим аналогом «Плодоносного Товариства», і покровительствувала їй надалі. Крім основної діяльності, шляхетні жінки збирали кошти «на користь бідних дітей, аби ті могли чомусь навчитися».[5]

В ході богемського повстання, яке переросло у Тридцятилітню війну, чоловік Анни очолив протестантське військо. Після поразки у Битві на Білій Горі у листопаді 1620 року і вигнанння імператором у січні 1621 року, він виїхав до Штаде, згодом — до Швеції, і, зрештою, у квітні 1622 року знайшов притулок у короля Данії Крістіан IV, який доволив йому жити із родиною у Фленсбурзі.[3]

Після отриманого на початку 1624 року імператорського помилування, сімейство оселилося у Бернбурзі, відійшовши від суспільного життя.[3][4] Анна померла у Бернбурзі 9 грудня 1624. Була похована у крипті місцевої замкової церкви Святого Егідія. Наразі місце її останнього спочинку знаходиться на другому рівні крипти.[8]

• Бентгайм (англ.)
• Профіль на Geni.com (англ.)
• Профіль на Genealogics.org (англ.)
• Профіль на Thepeerage.com (англ.)
• Генеалогія Анни Бентгайм-Текленбурзької (англ.)
• Генеалогія Крістіана I Ангальт-Бернбурзького (англ.)