Травень

Тра́вень, поет., розм. май[1] — п'ятий місяць року в юліанському та григоріанському календарях[2]. Один із семи місяців, що налічують 31 день.

← травень →
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          
2022 рік
Травень
Сон-трава, що починає облітати в травні.
Мініатюра Травень з «Розкішного часослова герцога Беррійського».

Травень був третім місяцем року в давньоримському календарі (до реформи Цезаря).

Назва

Українська назва «травень» пов'язана з травами, що рясно вкривають землю зеленим розмаєм. Можливо, саме прасл. *travьnь (від *trava — «трава») було первісним найменням п'ятого місяця в давньослов'янському календарі[3]. У білоруській мові побутує співзвучна назва травень, яка вживається поряд із май. Того самого походження старослов'янське наймення трѣвенъ, а також старопольське — trawień (сучасне пол. maj)[4]. У хорватській мові словом travanj називають квітень. Подібні назви квітня вживалися в сербській (лажитрава) і македонській (тревен) мовах. Словенський народний місяцелік, що вживається паралельно з офіційним латинським, позначає квітень і травень як mali traven і veliki traven відповідно.

Слово «травень» (у написаннях: травьнъ, травнъ) трапляється в давньокиївських писемних пам'ятках, зокрема в Крилоському Євангелії та Студійському уставі, перекладеному в Києві близько 1070 року[5][6]. Сучасне написання травень засвідчене в Путнянському Євангелії II пол. XIII століття[5].

У руських стародруках XVII—XVIII століть, поряд із давнім найменням травень[lower-alpha 1], згадується назва маи[lower-alpha 2], май[lower-alpha 3][7].

Слов'янську назву останнього місяця весни — «травень», в Україні офіційно повернено у ХХ столітті.

Зрідка вживана назва «май»[10][11] запозичена через староцерковнослов'янське і середньогрецьке посередництво (μάϊος) з латинської мови: лат. Maius походить від імені давньоримської богині плодоносної землі й природи Майї. Вже в українській мові це слово стало асоціюватися з омонімічним май («зелень»)[12]. У народі маїком називали місяць вересень — за його майже травневе тепло[13]. Латинська назва вживається в більшості мов, у тому числі багатьох слов'янських (пол. і словен. maj, словац. máj, біл., болг. і рос. май, серб. маj/maj, мак. маj)[12].

Кліматична характеристика в Україні

Середня місячна температура повітря в травні становить 13—17 °C, у Карпатах і горах Криму — 7—12 °C. Заморозки можливі як на поверхні ґрунту, так i в повітрі. Абсолютний мінімум температури складає від 0 до мінус 6 °C, місцями на Сумщині та в гірських районах — до мінус 10 °C, на узбережжi морів — 1—3 °C. Абсолютний максимум — 31—37 °C, у Криму, на півдні Одещини та Луганщини — до 38—39 °C, у гірських районах — 22—30 °C. Стійкий перехід середньої добової температури повітря через 15 °C, що є кліматичним показником початку літа, відбувається на Закарпатті, півдні та сході України в першій половині, на решті території — у другій половині місяця.

Середня місячна кількість опадів становить 22—60 мм, у західних, Вінницькій областях — переважно 62—81 мм, у гірських та передгірських районах — до 148 мм[14].

У фольклорі

Приказки
  • Дуб у травні в листя одягається, а скотина трави наїдається;
  • Травневий дощ, як з грибами борщ;
  • У травні пня вбери, то красним буде;
  • Травень ліс прибирає — літо в гості накликає;
  • Травень багатий на квіти, а хліб у жовтня позичає;
  • Май — волам і коням сіна дай, а сам на піч утікай;
  • У маю і баба в раю, як не затанцює, то хоч молодість згадає;
  • Соловейко — мала пташка, а май знає;
  • На май коровам дай, та й вила ховай;
  • Прийде май, то всяк собі дбай;
  • У маю розумний жениться, а дурна заміж іде; а в жовтні розумна заміж іде, а дурний жениться.

Прикмети
  • Якщо травень холодний, то не будеш голодний — рік буде хлібородний;
  • Якщо початок травня холодний, то наприкінці місяця буде тепло, і навпаки;
  • Травень холодний — посів ярини ранній;
  • Як у травні дощ не впаде, то і золотий плуг не виоре;
  • У травні оженився, то вік журився;
  • Дощ у травні — врожай справний;
  • Як у травні дощ і грім — буде радість людям всім;
  • Як випадуть у травні три добрих дощі, то вродить хліба на три роки;
  • Часті тумани в травні — на мокре літо;
  • Якщо в травні часті зірниці — буде добрий урожай;
  • Якщо травневий дощ починається великими краплинами, то він ненадовго;
  • Хто в маю звінчається, то буде вік маятися;
  • Сухий і теплий май — скупий буде врожай;
  • Сухий березень, а мокрий май — будуть каша й коровай;
  • Сухий марець, мокрий май — буде жито, як той гай;
  • Як сухий май, то гроші на хліб дбай;
  • Добрий квітень, мокрий май — в клуні в серпні зроблять рай /
Мокрий апріль, а сухий май, то буде в клунях рай (варіант із записів М. Номиса).

Свята і пам'ятні дні

Офіційні в Україні

Рухомі

Інші

Див. також

Коментарі
  1. А саме:
    • Франциск Скорина. Мала подорожня книжка. Вільна, 1522[9];
    • Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;
    • Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678;
    • Часослов. Київ, 1633;
    • Полуустав. Київ, 1643;
    • Псалтир. Київ, [1643—1644];
    • Полуустав. Київ, 1672;
    • Святці. Київ, 1680;
    • Полуустав. Київ, 1691;
    • Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692[7].

Примітки
  1. Май // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
  2. Травень // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.
  4. Miesiąc maj // Pobożnych Książek dla wiernych każdego stanu / praca zbiorova ; pod zarządem J. Gadowskiego. — Kraków : Druk wł. L. Anczyca i spółki, 1893. — Т. II.
  5. Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук ; АН України, Ін-т укр. мови. — К. : Наукова думка, 1992. — С. 56—57. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.
  6. «Устав Студийский» по списку XII в. ; Фрагм. / Подгот. к печ. Д. С. Ищенко // Источники по истории русского языка. — М. : Наука, 1976. — С. 228.
  7. Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных кни­гах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: меж­дис­циплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.
  8. Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій : Матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія / Составилъ С. Л. Пташицкій. — СПб., 1895. — Ч. I : XV и XVI вѣкъ. — Табл. XXI, XXII.
  9. Скарына Ф. Творы : Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — ISBN 5-343-00151-3.
  10. Май // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  11. Май // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  12. Май // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  13. Маїк // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  14. Коротка кліматична характеристика травня. betaren.ua. Процитовано 8 листопада 2021.
  15. Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 7 листопада 2021.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.