Анна Каріма

Народилася в 1871 в Бердянську в сім'ї революціонера Тодора Велкова. Закінчила середню школу в Софії. У 1888 вона вийшла заміж за Янко Саказова, з яким пізніше розлучилася. Від цього шлюбу мала трьох дітей.

Уже в молодості Каріма захопилася літературною діяльністю. Пише розповіді, романи. Її перша повість «Звичайна історія» була надрукована в журналі «День» у 1891. З 1892 по 1895 редагувала журнал «Свято». На сцені Національного театру ставляться її п'єси «Скип», «Загублене життя» та «Над стіною».

Каріма також проявляла себе в суспільних справах, борючись за рівність жінок у суспільстві. 1897 заснувала жіноче просвітницьке товариство «Свідомість». 1901 ініціатор створення та першим президентом Болгарського Союзу жінок.

1916 відкрила в Софії першу комерційну школу для дівчат. Під час воєн 1912–1918 займається благодійністю. Сприяє створенню сирітського притулку. 1917 редагувала газету «Булгарка».

1930 редагувала газету «Повик».

Померла 1949 в готелі «Славянска Беседа» в Софії.

• Ана Карима в Литературен свят
• Катя Кузмова-Зографова, «Жена без място», в. «Литературен форум», бр. 24 (508), 18 юни 2002.
• Енциклопедия България, том 3, Издателство на БАН, София, 1982, стр. 352.