Аномери

Аномéри — пара діастереомерів циклічної форми моносахариду, які різняться лише конфігурацією одного атома карбону, а саме того, який в нециклічній формі був карбонільним і тому не був хіральним центром.

Перехід між аномерними формами D-глюкопіранози

Загальний опис

Вказаний атом карбону в циклічній формі називають аномерним. Перехід між аномерами можливий при розкритті циклу, тобто через відкриту форму.

Конфігурацію такого додаткового хірального центру позначають грецькою буквою-префіксом α чи β. Абсолютну конфігурацію, до якої відносяться ці позначення, можна запам'ятати за допомогою такого мнемонічного правила: при стандартному зображенні проекції Хеуорса у α-аномера гідроксильна група знаходиться під площиною (хвостик літери α вгорі), у β-аномера — над площиною (хвостик літери β внизу).

Аномер  — це тип геометричних змін, що зустрічаються у певних атомів у молекулах вуглеводів. Епімер — це стереоізомер, який відрізняється конфігурацією в будь-якому окремому стереогенному центрі. Аномер — це епімер вуглецю геміацеталь / гемікеталь у циклічному сахариді, атомі, який називається аномерним вуглецем[1].

Аномеризація

Зміна конфігурації глікозидного атома C.

Аномерний ефект

Конформаційна особливість шестичленних насичених гетероциклів (2-замiщених тетрагiдропiрану, вуглеводів із пiранозною будовою) порівняно з карбоциклічними аналогами, яка полягає в тому, що алкільна група в α-положенні до гетероатома займає переважно екваторiальне положення, а полярна група (Hal, OAlk) при α-С розташовується переважно аксiально (через те α-глюкозиди стiйкiшi, нiж β-). Залежить від природи замісника та діелектричної сталої середовища.

На початку термін використовували для опису термодинамічної вигідності займання аксіального положення полярними групами, приєднаними до аномерного атома C. Тепер це розглядається як окремий випадок загального положення (узагальнений аномерний ефект) про більшу вигідність синклінальних (гош) конформацій навколо C–Y зв’язку в системі X–C–Y–C, де X та Y є гетероатоми з неподіленими електронними парами, принаймні один з них звичайно є азотом, киснем чи галогеном. У випадку переважання протилежної конформації ефект називається оберненим аномерним.

Аномерний атом

Хіральний геміацетальний атом С-1 альдоз або С-2 кетоз дiастереомерних циклiчних форм цих вуглеводiв та їх похiдних (пр., глiкозидiв).

В сахарах аномерний атом є єдиним серед атомів С, який сполучається з двома атомами О.

Див. також

Джерела
  • Моррисон Р., Бойд Р. Органическая химия = Morrison R., Boyd R. Organic Chemistry (1970) / Пер. с англ. под ред. И.К.Коробицыной. — М. : Мир, 1974. (рос.)
  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0

Примітки
  1. Francis Carey (2000). Organic Chemistry, McGraw-Hill Higher Education press (вид. 4th).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.