Анрі-Жозеф Фене
Анрі-Жозеф Фене (фр. Henri Joseph Fenet; 11 червня 1919, Сейзер'я — 14 вересня 2002, Париж) — французький колабораціоніст, гауптштурмфюрер військ СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (не підтверджений).
| Анрі-Жозеф Фене | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| фр. Henri Fenet | ||||||
| Народився |
11 липня 1919 або 11 червня 1919 Сейзер'я | |||||
| Помер |
14 вересня 2002 (83 роки) Париж, Іль-де-Франс | |||||
| Країна |
 Франція | |||||
| Діяльність | військовослужбовець | |||||
| Alma mater | Особлива військова школа Сен-Сір, Ліцей Генріха IV і Паризький університет | |||||
| Знання мов | французька | |||||
| Учасник | Друга світова війна | |||||
| Членство | Міліція Віші | |||||
| Військове звання | гауптштурмфюрер | |||||
| Нагороди |
| |||||
.svg.png.webp){kind=small}
Біографія
Вивчав літературу у Сорбонні.
Після початку Другої світової війни у вересня 1939 року призваний в армію. Брав участь в боях з німецькими військами в травні-червні 1940 року, був двічі поранений. Потім знаходився у таборі для інтернованих, звільнений 29 листопада 1942 року.
В грудні 1942 року вступив у «Французьку міліцію», підконтрольну режиму Віші.
В грудні 1943 року завербувався у війська СС. В січні-березні 1944 року проходив підготовку в юнкерському училищі СС у Бад-Тельці.
З березня 1944 року — командир 3-ї роти 8-ї штурмової бригади СС «Франція». Брав участь у боях в Карпатах і на Віслі, був поранений.
З вересня 1944 року — командир 1-го батальйону 57-го добровольчого полку СС.
З 25 квітня до 2 травня 1945 року — командир 33-ї гренадерської дивізії СС «Шарлемань». 2 травня 1945 року під час битви за Берлін був важко поранений.
Після закінчення війни взятий у полон радянськими військами і, як громадянин Франції, репатрійований на батьківщину. Військовим трибуналом був засуджений до 20 років тюремного ув'язнення, але був звільнений в 1949 році.
Звання
- Лейтенант французької армії (1940)
- Оберштурмфюрер військ СС (20 березня 1944)
- Гауптштурмфюрер військ СС (18 березня 1945)
Нагороди
- Воєнний хрест 1939—1945 із срібною зіркою (1940)
- Залізний хрест 2-го класу (22 серпня 1944) — за заслуги в боях у Галичині.
- Чорний нагрудний знак «За поранення» (24 серпня 1944) — за поранення, отримане в Галичині.
- Залізний хрест 1-го класу (18 березня 1945) — за прорив радянського оточення в Померанії; одночасно підвищений до гауптштурмфюрера.
- Лицарський хрест Залізного хреста (29 квітня 1945) — в бундесархіві відсутні документи, які підтверджують нагородження.
Джерела
- Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — с.258-259, ISBN 978-5-9955-0081-0
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Marcelot P., Ritterkreuzträger der Waffen SS und Polizei, éditions de l'homme libre, 2006, ISBN 2-912104-43-2
- Schneider J.W., Their Honor was Loyalty!, R. James Bender Publishing, 1977
