Анрі Го
Анрі́ Го (фр. Henri Gault; нар. 4 листопада 1929, Пасі-сюр-Ер — † 9 липня 2000, Сен-Сюльпіс-ан-Паре) — французький ресторанний критик, журналіст, репортер, письменник, один із засновників впливового французького путівника «Го-Мійо», який оцінює рейтинги ресторанів, вин, бутіків. Йому належить термін «nouvelle cuisine» (нова кухня).
| Анрі Го | |
|---|---|
| Henri Gault | |
| Народився |
4 листопада 1929 Пасі-сюр-Ер |
| Помер |
9 липня 2000 (70 років) Сен-Сюльпіс-ан-Паре ·гострий інфаркт міокарда |
| Поховання | Сен-Сюльпіс-ан-Паре |
| Громадянство |
 Франція |
| Національність | француз |
| Діяльність | журналіст, репортер, письменник |
| Alma mater | Ліцей Карно в Парижі, Сорбонна |
| Знання мов | французька[1] |
| Заклад | Le Point, Jours de Franced, Minuted і Paris Match |
| Напрямок | ресторанна критика (один з засновників гіда «Го-Мійо») |
| Magnum opus | «À voir et à manger» |
Життєпис
Перш ніж стати журналістом, Анрі Го вивчав медицину, кинувши її в 1951 році. Працював три роки в Африці.
1956 року почав працювати у часописі «Paris-Presse» в юридичній редакції. Одночасно писав гастрономічні хроніки для журналів «Le Point», «Jours de France», тижневиків «Paris Match» і «Minute».[2]. 1963 року він опублікував збірку цих хронік під назвою «Побачити і з'їсти» («À voir et à manger»).
Працюючи в «Paris-Presse», познайомився з репортером Крістіаном Мійо. Колеги зблизились на кулінарній темі. Низка їхніх статей під рубрикою «Прогулянки у вихідні» здобувала дедалі більшої популярності. 1962 року вони опублікували гід під назвою «Le Guide Juillard», а в 1965 разом з Андре Гайо (Gayot) заснували путівник Го-Мійо, який згодом став одним із найвпливовіших французьких путівників, що оцінює рейтинги ресторанів, вин, бутіків.
1985 року через розбіжності в політичних поглядах з Крістіаном Мійо (обидва були правих поглядів, але Анрі був більш радикальним) припинив з ним співробітництво і почав працювати самостійно над низкою книг, описав свої подорожі по Європі.
Анрі Го помер від серцевого нападу 9 липня 2000. Похований в Сен-Сюльпіс-ан-Паре.
Бібліографія
- À voir et à manger (передмова d'Antoine Blondin), René Julliard, 1963
- У співавторстві з Крістіаном Мійо :
- Guide Julliard de Bruxelles René Julliard , 1965
- Guide Julliard des environs de Paris René Julliard, 1966
- Guide Julliard de New York Boston, Chicago, Los Angeles, New Orleans, San Francisco et Montréal René Julliard , 1967
- Guide Julliard de Paris René Julliard , 1963, 1967
- La Tunisie (Avec la collaboration d'Yves Bridault ; Photos Jean-Michel Sakka), 1968
- Guide Julliard de l'Irlande (avec la collab. de J.L. Perret) René Julliard , 1969
- Guide gourmand de la France) Hachette, 1970
- Guide Italie 900 restaurants et hôtels Jour-Azur , 1979
- Guide France 1985 Jour-Azur, 1984
- Guide Italie Jour-Azur, 1984
- Le vin 1993 — guide Gault et Millau Médiazur, 1992
- Guide Julliard du monde 1, Les mers du sud, René Julliard , 1968
- Guide Julliard de l'Europe René Julliard, 1964
- Guide de Paris amoureux Tchou, 1969
- Guide des restaurants étrangers de Paris, Gault Millau, 1995
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Gault Henri (1929–2000)(фр.)