Антанас Дрілінґа

У 1955-1959 вивчав литовську мову і літературу в Вільнюському педагогічному інституті, з 1973 — журналістику в Вільнюському університеті (закінчив в 1976). У 1958-1962 працював в редакції газети «Ком'яунімо тієса» («Komjaunimo tiesa»; «Комсомольська правда»). Пізніше працював в редакції журналу для школярів «Мокслейвіс» («Moksleivis»; «Школяр»; 1965-1966), в 1966-1972 був редактором молодіжного журналу «Нямунас» («Nemunas»), пізніше — редактором щотижневої газети Спілки письменників Литви «Література ір мянас» («Literatūros ir menas»).

З 1962 член Союзу письменників Литви (СПЛ). У 1970-1990 був членом правління Спілки письменників Литви, в 1971-1974 був секретарем каунаського відділення СПЛ.

Лауреат фестивалю «Весна поезії» (1972)

Автор ліричних віршів і мікропоем, романів, творів документально-біографічної прози («Монсеньйор», «Monsinjoras: Akimirkos su monsinjoru Kazimieru Vasiliausku»; 1994), лібрето опери композитора Альгимантаса Бражінскаса «Крістіонас» («Kristijonas»; постановка 1985), віршів для дітей (книг «Kur kairėn, kur dešinėn»; 1957, «Vilnius nubunda»; 1959); видав збірку нарисів Каунаські автографи («Kauno autografai»; 1977). У романах найчастіше звертається до буднів сучасника, складних сімейних взаємин, спробам індивіда утвердитися в суспільстві, подолати складні духовні колізії.

• «Atveriu langą» («Відкриваю вікно», 1959)
• «Rankos ir betonas» («Руки і бетон», 1962)
• «Skambančios naktys» («Дзвінкі ночі», 1965)
• «Šiluma» («Теплота», 1968)
• «Monologų knyga» («Книга монологів», 1971)
• «Erdvės trauka: mikropoemų knyga» («Просторове тяжіння», 1974)
• «Rugpjūčio ritmai» («Ритми прокидаються», 1977)
• «Jūrų romansai» («Романси морів», 1980)
• «Laukimas» («Очікування», 1988)
• «Ugnies paukštė» («Вогняна птиця», 1996)

• «Laimės kūdikio gyvenimas» (1980)
• «Jau saulelė» (1982)
• «Ant keteros» (1985)
• «Ateiti ir išeiti» (1993)
• «Pelenai» (1995)

• Drilinga, Antanas^{[недоступне посилання з лютого 2019]}(лит.)
• Virtuali paroda, skirta 75-osioms A. Drilingos gimimo metinėms