Антверпен – Фелу (етиленопровід)

Антверпен — Фелу (етиленопровід) — продуктопровід у Бельгії, призначений для транспортування етилену.

Антверпен

Фелу

Кінцеві пункти етиленопроводу

З 1963 р. в Антверпені продукує етилен піролізне виробництво компанії Benelux FAO, до якого в 1994-му приєдналась установка концерну BASF. Також тут сформувався потужний олефіновий хаб, куди виходять етиленопроводи Роттердам — Антверпен, RC-2, ARG, а в 2018 р. компанія INEOS ввела в експлуатацію антверпенський спеціалізований морський термінал. Одним з напрямків поставок етилену із Антверпена є розташоване південніше місто Фелу, де діють заводи поліетилену високої щільності компанії Total (один із співвласників зазначеної вище Benelux FAO) потужністю 170 тисяч тонн на рік[1] та завод лінійних альфа-олефінів компанії INEOS потужністю 300 тисяч тонн на рік.[2]

Транспортування етилену між Антверпеном та Фелу на відстань 95 км спочатку здійснювалось продуктопроводом діаметром 200 мм.[3][4] В подальшому його перетворили на другу лінію пропіленопроводу Антверпен — Фелу, а поставляти етилен почали трубопроводом діаметром 559 мм, котрий працює з низьким робочим тиском у 2,7 МПа.[5]

Примітки

Total lifts force majeure on EPS, PE and PP at Feluy site in Belgium: source | S&P Global Platts. www.spglobal.com. 11 квітня 2016. Процитовано 12 січня 2019.
INEOS Oligomers’ Feluy plant.
Maire, Alain (2011). Le transport par pipeline: aspects économiques et environnementaux (фр.). Editions TECHNIP. ISBN 9782710809531.
Gashond snuffelt naar lekken in Merchtem. De Standaard (nl-BE). Процитовано 12 січня 2019.
Ministerieel Besluit van 05/06/1998 houdende de lijst van de leidingen van de nationale maatschappij der pijpleidingen die grote infrastructuren voor het binnenlandse vervoer van energieproducten uitmaken. www.etaamb.be. Процитовано 12 січня 2019.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Total lifts force majeure on EPS, PE and PP at Feluy site in Belgium: source | S&P Global Platts. www.spglobal.com. 11 квітня 2016. Процитовано 12 січня 2019.

[2] INEOS Oligomers’ Feluy plant.

[3] Maire, Alain (2011). Le transport par pipeline: aspects économiques et environnementaux (фр.). Editions TECHNIP. ISBN 9782710809531.

[4] Gashond snuffelt naar lekken in Merchtem. De Standaard (nl-BE). Процитовано 12 січня 2019.

[5] Ministerieel Besluit van 05/06/1998 houdende de lijst van de leidingen van de nationale maatschappij der pijpleidingen die grote infrastructuren voor het binnenlandse vervoer van energieproducten uitmaken. www.etaamb.be. Процитовано 12 січня 2019.