Антеїзм

Антеїзм — філософське поняття, що означає єдність людини з природою («землею-матір'ю»), домінування ідеї про нерозривну єдність людини й природи[1]. Назва терміну походить від імені персонажа давньогрецької міфології — Антея, фізична сила якого могла проявлятися у повній мірі тільки в разі контакту з рідною землею.

Зародки ідеї антеїзму знаходимо в культурі Київської Русі. Принцип «сродності» Григорія Сковороди також близький антеїзму. Яскравий виразник антеїзму в українській філософській думці доби романтизу — Пантелеймон Куліш[2].

Див. також

Примітки
  1. Толковый словарь обществоведческих терминов. Н.Е. Яценко. 1999
  2. Анна Сокирко. Ментальні особливості української філософської думки доби романтизму: антеїзм
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.