Антигон II Гонат

Антигон II Гонат (дав.-гр. Αντίγονος Β' Γονατάς; близько 320 до н. е. — 239 до н. е.) — македонський цар, онук Антигона Одноокого. Завдяки спритній політиці, а також перемозі над кельтами і двократній над Птолемеєм III Евергетом повернув могутність Македонії.

Антигон II Гонат
дав.-гр. Αντίγονος Γονατάς
 
Народження: 319 до н. е.
Гонніd, Темпі, Регіон Фессалія, Греція
Смерть: 239 до н. е.
Пелла, Пелла, Центральна Македонія, Греція
Країна: Стародавня Македонія
Рід: Антигоніди
Батько: Деметрій I Поліоркет
Мати: Філа
Шлюб: Філа
Діти: Деметрій II Етолійський і Алкіоней

 Медіафайли у Вікісховищі

Тетрадрахма Антигона II Гоната

Характер та життєві погляди

Згідно Клавдію Еліану Антигон був дружелюбивим та мав м'який норов. Він ставився до своєї влади як до почесного рабства[1].

Антигон II був прихильником вчення античного філософа-стоїка Зенона Кітіонського. Басилевс відвідував лекції філософа будучи у Афінах і запрошував його до свого двору. Але Зенон відмовився, посилаючись на похилий вік, і послав замість себе своїх учнів Персея і Філоніда. Листування Антигона з Зеноном приводить Діоген Лаертський[2]. Після того як Антигон побачив тіло свого загиблого сина, він не змінився в лиці і не заплакав, а тільки похвалив юнака за доблесть та наказав його поховати[3].

Примітки
  1. Клавдій Еліан, II.20.
  2. Діоген Лаертський, VII.36.
  3. Клавдій Еліан, III.5.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.