Антоніо Абетті

Антоніо Абетті (італ. Antonio Abetti; 19 червня 1846 20 лютого 1928) — італійський астроном, член Національної академії деї Лінчеї.

Антоніо Абетті
італ. Antonio Abetti
Народився 19 червня 1846(1846-06-19)[1][2]
Шемпетер при Ґоріці, Шемпетер-Вртойба, Словенія
Помер 20 лютого 1928(1928-02-20)[1][2] (81 рік)
Арчетрі, Флоренція, Королівство Італія або Флоренція, Королівство Італія
Країна  Королівство Італія
Діяльність астроном, фізик, інженер
Alma mater Падуанський університет
Галузь астрономія
Заклад Arcetri Observatoryd, Падуанський університет і Флорентійський університет
Аспіранти, докторанти Джорджо Абетті
Членство Національна академія деї Лінчеї
Брати, сестри Maria Abettid
Діти Джорджо Абетті

 Антоніо Абетті у Вікісховищі

Біографічні відомості

Родився в П'єтро-ді-Горіція. Закінчив Падуанський університет в 1867, отримав диплом інженера. Проте вже наступного року залишив роботу інженера, щоб присвятити себе астрономії. У 1868—1893 працював в обсерваторії Падуанського університету. З 1894 — директор обсерваторії Арчетрі (поблизу Флоренції) і професор астрономії Флорентійського університету. Здійснив реконструкцію обсерваторії Арчетрі. Пішовши у відставку в 1921, продовжував астрономічні дослідження.

Основні наукові роботи відносяться до позиційної астрономії. Виконав численні визначення положень малих планет, комет, зірок; займався обчисленнями орбіт комет. У складі італійської експедиції в Індії вперше спостерігав (1874) за допомогою спектроскопа проходження Венери по диску Сонця. Провів низку досліджень з метою підвищення точності позиційних спостережень і їхньої обробки.

Син Антоніо Абетті, Джорджо, продовжив діло батька і теж став відомим астрономом. Кратер Абетті на Місяці та астероїд[3] названі на честь і Антоніо, і його сина Джорджо.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Gran Enciclopèdia CatalanaGrup Enciclopèdia Catalana, 1968.
  3. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.