Антіох IX Кізікський
Антіох IX Евсеб (дав.-гр. Αντίοχος Θ΄ Εὐσεβής; помер 95 до н. е.) прозваний Кізікеном (дав.-гр. Κυζικηνός; тобто з Кізіку) — басилевс Держави Селевкідів у 116 до н. е.—95 до н. е., став ініціатором нової боротьби за владу між Селевкідами.
Антіох IX Евсеб | |
---|---|
дав.-гр. Βασιλεύς Αντίοχος Εὐσεβής | |
Басилевс Держави Селевкідів | |
Правління | 116 до н.е — 95 до н. е. |
Біографічні дані | |
Релігія | давньогрецька релігія |
Народження | 135 до н. е. |
Смерть | 95 до н. е.[1] або 96 до н. е.[2] |
У шлюбі з | Клеопатра Селена і Клеопатра IV |
Діти | Антіох Х Евсеб[3] |
Династія | Селевкіди |
Батько | Антіох VII Евергет |
Мати | Клеопатра Тея |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Походив з династії Селевкідів. Син царя Антіоха VII та Клеопатри Теї.
Тривалий час знаходився під опікою матері. У 125 до н. е. внаслідок палацевих інтриг його було відправлено до міста Кізік (біля Босфору) за наказом або Клеопатри Теї, або зведеного брата — басилевса Антіоха VIII. Тут він перебував до 116 року до н. е., коли вирішив повернутися.
Тоді ж оголосив про свої претензії на трон. Разом з тим зумів отримати підтримку з боку Птолемея X.
У 115 до н. е. захопив південь Сирії, а у 113 році відібрав у брата Антіохію. Протягом 112—110 років до н. е. Антіохія разом із Сирією декілька разів переходили з рук у руки. Зрештою було укладено угоду, згідно з якою Антіох IX отримав Келесирію та Фінікію.
Незабаром війна з Антіохом VIII поновилася. У 96 році до н. е. останнього було вбито Діонісієм, тираном Берої. Цим скористався Антіох IX, який захопив Сирію, одружившися на удові Антіоха Гріпа — Клеопатрі Селені. Втім у 95 році до н. е. він зазнав нищівної поразки від Селевка VI, сина Антіоха VIII. В результаті: за одними відомостями його було схоплено й страчено, за іншими — наклав на себе руки.
Примітки
- Антиох IX Кизикен // Еврейская энциклопедия — СПб: 1908. — Т. 2. — С. 783–784.
- Любкер Ф. Antiochus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 98–100.
- Антіохъ // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 373–374.