Ану Іффліс
Ану Іффліс (фр. Anou Ifflis, Anu Ifflis тобто «печера леопарда» або «печера плямистої гієни»)[1] — вертикальна карстова печера на півночі Алжиру. Розташована в південній частині провінції Тизі-Узу, на території національного парку Джурджура. Карстова порожнина у вапняковому масиві приморського гірського хребта фр. Djurdjura, що належить до низки гірських хребтів Тель-Атлас. Відкрито в 1980 р., досліджувалась французькими і іспанськими спелеологами. Довжина печери становить понад 1800 м, глибина досягає 1170 м, що робить її найглибшою печерою в Африці[2]. Печера має один вузький вхід, що знаходиться на висоті 2160 м над рівнем моря, біля основи найвищого урвища на гребені, приблизно в 3 км на північний схід від міста Тикжда фр. Tikjda. Вхід веде до системи вертикальних колодязів (глибиною до 90 м), які чергуються з горизонтальними і похилими ділянками. Глибше 200 м печера обводнена, потік до 100 л/с[3]. В інтервалі 200–530 м глубини стіни печери всіяні різнобарвними плямами, утвореними прожилками золотоносних руд, які формують візерунок, що нагадує шкіру плямистої гієни або леопарда[4]. На глибині 975 м печера переходить у сифон, першим до цього місця дійшов французький спелеолог Люк-Анрі Фаге фр. Luc-Henri Fage в 1983 p.[1][5].
Ану Іффліс | |
---|---|
Характеристики | |
Тип | карстова |
Гірські породи | вапняк |
Довжина | 11 800 м |
Глибина | 1170 м |
Висота н. р. м. | 2160 м |
Кількість входів | 1 |
Дослідження | |
Рік відкриття | 1980 |
Розташування | |
Країна | Алжир |
Регіон | Тізі-Узу |
Місцевість | Тикжда |
Карти розташування | |
| |
Примітки
- Історія дослідження печери Ану Іффліс (фр.)
- National Park Service, U.S. Interior Departement (ред.). Deepest caves in the world. Архів оригіналу за 1 вересня 2012. (англ.)
- Словарь современных географических названий. — Екатеринбург: У-Фактория. Под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. 2006.
- Erikas Laiconas. Leopardo praraja. Visuotinė lietuvių enciklopedija, T. XIII (Leo-Magazyn). V.: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2008, 19 psl. (лит.)
- Офіційний сайт Люка-Анрі Фаге Архівовано 9 листопада 2012 у Wayback Machine. (фр.)