Анівіт

Аніві́т (рос. аннивит; англ. annivite; нім. Annivit) — мінерал, різновид тенантиту багатого на бісмут.

Анівіт
Загальні відомості
Статус IMA дискредитований або не мінерал[1][2][3]
IMA-номер IMA18-K
Інші характеристики
Названо на честь Val d'Anniviersd[4]

Загальний опис

Містить до 6 % Ві. За назвою долини Анів'є (Anniviers (Val d'Anniviers)) в Швейцарії.

Хімічна формула: Cu6 [Cu4 (Fe, Zn) 2] (As, Bi) 4S13

Назва «анівіт» також застосовувалася до тетриедриту Бірича з різних місцевостей в Аргентині (6,3 — 9,2 % ваг. У Ла-Мехікані) (Brodtkorb, 2002).

Бі-домінуючий склад, який, ймовірно, являє новий вид, повідомляється, наприклад, Gołębiowska et al. (2012) та Velebil & Sejkora (2018).

Див. також

Примітки
  1. Biagioni C., Makovicky E., Moëlo Y. et al. The tetrahedrite group: nomenclature and classification // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 2020. — Vol. 105. — P. 109–122. — ISSN 0003-004X; 1945-3027
  2. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (September 2019) — 2019.
  3. Makovicky E., Jambor J. L., A. Pring et al. Sulfosalt systematics: a review. Report of the sulfosalt sub-committee of the IMA Commission on Ore Mineralogy // European Journal of Mineralogy — E. Schweizerbart, (untranslated), 2008. — Vol. 20. — P. 7–46. — ISSN 0935-1221; 1617-4011 — doi:10.1127/0935-1221/2008/0020-1778
  4. Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Анівіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Анівіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
  • Stalder, H. A., Wagner, A., Graeser, S. and Stuker, P. (1998): «Mineralienlexikon der Schweiz», Wepf (Basel), p. 159-160.
  • Milka K. de Brodtkorb (2002) Las Especies Minerales de la Republica Argentina. Vol. 1 (elements, sulphides and sulphosalts). Asociacion Mineralogica Argentina. European Journal of Mineralogy 20, 7-46(2008)
  • Moëlo, Y., Makovicky, E., Mozgova, N.N., Jambor, J.L., Cook, N., Pring, A., Paar, W., Nickel, E.H., Graeser, S., Karup-Møller, S.; Balić-Žunić, T.; Mumme, W.G., Vurro, F., Topa, D., Bindi, L., Bente, K., Shimizu, M. (2008): Sulfosalt systematics: a review. Report of the sulfosalt sub-committee of the IMA Commission on Ore Mineralogy. European Journal of Mineralogy, 20, 7-46.
  • Gołębiowska, B., Pieczka, A. and Parafiniuk, J. (2012): Substitution of Bi for Sb and As in minerals of the tetrahedrite series from Rędziny, Lower Silesia, Southwestern Poland. Can. Mineral. 50, 267—279.
  • Velebil, D. & Sejkora, J. (2018): Bi-rich tennantites from Jáchymov (Czech Republic). Bull. Mineral. Petrol. 26, 213—222.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.