Анісім Олена Миколаївна

Народилася 28 вересня 1962 року в селі Савона Столбцовського району Мінської області в родині вчителів (дівоче прізвище Амельчіц). Закінчила Залужську середню школу із золотою медаллю в 1978 році. У тому ж році вступила в Білоруський державний університет на філологічний факультет, який закінчила в 1983 році. Під час навчання працювала гідом-перекладачем з групами з Чехословаччини, які супроводжувала з поїздками по республікам Радянського Союзу.

Працювала вихователем в дитячому саду села Теснова Столбцовського району (1984—1986), в середніх школах № 55 (1986) і № 71 (1986—1991) міста Мінська. З 14 травня 1991 року — в Інституті мовознавства імені Якуба Коласа Академії наук Білорусі (нині філія ДНУ «Центр досліджень білоруської культури, мови і літератури НАН Білорусі»).

У 2014 році стала координатором «Загальнобілоруського конгресу за незалежність», створення якого було реакцією на події на Сході України. У тому ж році Рада білоруської інтелігенції висунула її кандидатом у президенти Білорусі[1]. Предвиборча компанія була розпочата, проте невдовзі Анісім зняла свою кандидатуру.

У 2017-2018-м рр. брала активну участь у компанії за створення білоруськомовного університету. Уряд відмовив у фінансуванні, але ініціативна група отримала дозвіл на створення приватного навчального закладу «університет імені Ніла Гілевича».

У 2019 році опинилася у центрі скандалу та громадської дискусії, коли газета «Новы Час» яку видає Товариство Білоруської мови, була звинувачена у глорифікації тероризму. Приводом стала низка статей про чеченських бойовиків. Звинувачення пролунали на шпальтах проросійського медіа-ресурсу «Телескоп», редакція якого звернулася до карних органів. Олена Анісім дала кілька інтерв'ю на захист «Нового Часу», назвав ситуацію «втручанням ФСБ у внутрішні справи Білорусі».

Заміжня, має трьох дорослих синів.