Апеляція до ймовірності

Апеляція до ймовірності (або апеляція до можливості, також відома як possibiliter ergo probabiliter, «можливо, отже, ймовірно») — це формальна логічна помилка , коли щось сприймається як належне, тому що це, ймовірно, так (або може бути).[1][2] Індуктивна аргументація не має дедуктивної достовірності, а, отже, має бути підтвердженою або спростованою на підставі цього. Проста можливість не корелює з імовірністю, а проста ймовірність не корелює з певністю, а також будь-яка ймовірність того, що щось сталося або може статися, не є достатньою для того, щоб бути впевненим у знанні про те, що це сталося або станеться.

Помилка може бути зрозуміла як змішування ймовірності (ймовірність події, яка не дорівнює нулю, зазвичай велика) з певністю (ймовірність події дорівнює 1). Наприклад, для деякої події X, якщо Pr(X) > 0, то приймається, що Pr(X) = 1. Використання імовірнісних аргументів саме по собі не є помилковим, але висновок є логічним, а не ймовірним. Коли наводиться імовірнісний аргумент, загалом потрібно добре зрозуміти, що сам аргумент ґрунтується на ймовірності, а отже, висновок є ймовірнісним. Імовірнісні аргументи, як правило, мають транзитивний характер, і потрібно бути обережним при змішуванні логічних і ймовірнісних аргументів, щоб не зробити висновок, що щось логічно істинно з імовірнісного аргументу.