Апеннінська культура

Апеннінська культура — археологічна культура бронзової доби.

Орієнтовно датується 2000—1000 рр. до н. е. (чітко відомо що почалася раніше 1600 р. до РХ). Була поширена у Італії, на більшій частину Апеннінського півострова.

Культура сформувалася під балканським впливом.

Більшу частину археологічного матеріалу Апеннінської культури дають природні печери Пертоза, Цакито, Фельчі (острів Капрі) і поселення Скольо-Дель-Тонно й Коппа-Невігата.

Мешканці печер і поселень займалися головним чином скотарством і виготовляли знаряддя з кістки, рога й каменю.

• Бронзові предмети зустрічаються порівняно рідко.
• Кераміка різних районів Апеннінської культури відрізняється за технікою виготовлення, формами і орнаментом. Виготовлялася вручну, була темнолощеною, прикрашалася стрічковими візерунками з білою інкрустацією. Багато чаш мають по одній мудрій ручці (більше в Анса луната).
• Характерні групові поховання типу кам'яного кола, мегалітичних споруджень і невеликих штучних печерок, що відтворюють, як думають, за формою хатину або курінь. Відомі могильники по обряду інгумації.

За дослідженні деяких поселень припускається, що головними для племен Апеннінської культури були скотарство з використанням високогірних пасовищ в Апеннінах. Інші поселення (Аріано, Ліпарі, Торанто) показують, що певну роль грала торгівля, хоча бронза виробництва Терамарі культури до кінця періоду зустрічалася рідко.

Носії Апеннінської культури мали зв'язки з найдавнішим населенням Егейського басейну (знахідки мікенської кераміки з 1600 р. до РХ).

Ступінь внеску цієї культури в розвиток полів поховань Піанелло культури (100 р. до РХ) і культур залізної доби є дискусійні.