Аральське море
Ара́льське мо́ре (тюрк. арал — «острів») — безстічне солоне озеро в Туранській низовині в пустельній зоні на теренах Казахстану й Узбекистану.
Аральське море | ||||
---|---|---|---|---|
![]() Аральське море 1989-го (ліворуч) і 2014-го (праворуч) | ||||
45°00′00″ пн. ш. 59°56′50″ сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна |
![]() ![]() | |||
Регіон | Казахстан | |||
Розташування |
![]() ![]() | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | Безстічна область | |||
Розміри | ||||
Площа поверхні |
17 160 км² (2004), 28 687 км² (1998), 68 000 км² (1960) км² | |||
Висота | 31 м | |||
Глибина макс. | 42 м і 8,7 м | |||
Довжина | 428 км | |||
Ширина | 284 км | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
Вливаються | Амудар'я, Сирдар'я | |||
Площа басейну | 690 000 км² | |||
Країни басейну | Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан, Афганістан | |||
Інше | ||||
Міста та поселення | (Аральськ) | |||
Geonames | 1526250 | |||
Зменшення рівня Аральського моря впродовж 2000-2011 років | ||||
![]() ![]() Аральське море (Казахстан) | ||||
![]() |
||||
| ||||
![]() |
Із початку 1960-х рівень моря катастрофічно знизився (Сирдар'я і періодично Амудар'я не впадають в озеро). Зараз[коли?] озеро здебільшого пересохло, за винятком найглибших частин; Арал — регіон екологічного лиха. Площа Аральського моря до початку висихання становила 66 458 км². Найбільша глибина була 68 м, середня — 15,5 м. У морі було багато островів загальною площею 2345 км². Найбільші острови: Кокарал, Відродження, Барса-Кельмес.
Північний берег Аральського моря був сильно порізаний і мав кілька великих заток. Західний — рівний, підвищений, з кручами «чинками» висотою до 100—150 м. Східний і південний береги — низовинні. Рівень Аральського моря і в ті часи був мінливий. Амплітуда коливання пересічних річних рівнів становила З м. Колишній рівень мав відмітку 52 м над рівнем океану. Коливання рівня Аральського моря залежали від стоку Амудар'ї і Сирдар'ї, які його живили. З будівництвом Каракумського каналу та Голодностепської зрошувальної системи відбулися значні зміни у водному балансі Аральського моря. Припинення стоку річок внаслідок надмірного зрошування призвело до висихання моря.
Солоність Аральського моря становила 10-11 ‰. Північна частина Аральського моря взимку замерзала.
Судноплавство тривало близько 7 місяців.
В Аральському морі водилося до 20 видів риб. Середньорічний вилов риби становив понад 35 тисяч тон. Основні промислові риби — короп, лящ, вобла. Зараз[коли?] в пересолених водах тих басейнів, які залишилися на дні озера, і досі є життя — існують кілька видів водоростей та живе один вид риби, хоч вважалося, що, коли солоність досягне такого рівня, ніякого життя в озері, окрім мікроорганізмів, не залишиться.
Карту Аральського моря вперше склав О. І. Бутаков, в експедиції якого брав участь Т. Г. Шевченко, який дав низку замальовок Аральського моря. Акишев А. О. першим провів топографічне знімання островів Аральського моря.
Галерея
- Карта Аральського моря А. Бутакова (Лондон, 1853)
- Розміщення аральського моря в межах 1960 року
- Перші російські човни на Аральському морі, ескіз Тараса Шевченка, 1848
- Зменшення площі моря з 1960 по 2010 рік
- Корабель аральської флотилії
- Аральське море. Піднята область зліва — це колишній берег
Див. також
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Кравчук П. А. Географический калейдоскоп. — К. : Радянська школа, 1988. — 143 с. — 130 тис. прим. — ISBN 5-330-00384-9.
- Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — ISBN 5-7707-2044-1.
Посилання
- Смерть моря
- Аральське море на мапі Казахстану.
- Куди зникло Аральське море. Дивні символи на висохлому дні. Клімат планети. // youtube.com (рос.)