Арапахо

Арапахо (самоназва — Hinóno'éíno ", " наш народ ") — індіанський народ у штатах Вайомінг і Оклахома. Чисельність — бл. 10 тис. людей. Серед віруючих є євангелісти, католики, баптисти, меноніти, послідовники традиційної релігії арапахо і Церкви корінних американців.

Табір арапахо, приблизно р. 1870
Арапахо
прапор нації Арапахо
Кількість 10,861 [1]
Ареал Оклахома
Вайомінг
Близькі до: Гровантри
Мова англійська, Арапахо
Релігія християнство, анімізм
Паршивий Бик, вождь арапахо

Мова

Мова арапахо відноситься до Алгонкінської мовної сім'ї. Належить до західної (рівнинної) групи. В даний час краще збереглася у північних арапахо, які проживають в резервації Вінд-Ривер у Вайомінгу.

Число носіїв понад 1000 людей.[2] Велика частина арапахо розмовляє тільки англійською.

Історія

За легендами арапахо, вони раніше вели осілий спосіб життя і займалися землеробством, імовірно на території сучасних штатів Міннесота і Північна Дакота. Перейшовши через річку Міссурі вони мігрували на Великі рівнини.

Під час міграції від них відділилися Гровантри, що рушили на північ рівнин і стали союзниками чорноногих. Сталося це в XVIII столітті. Після того, як арапахо перетнули Міссурі вони попрямували на захід і південь. У XIX столітті арапахо підрозділялися на північних і південних.

Північні арапахо кочували в районі витоків річки Норт-Платт, інша група продовжувала йти на південь, до річки Арканзас.

Традиційні заняття — землеробство та полювання. У XVIII–XIX сторіччі були витіснені до Великих рівнин, де зайнялися кінним полюванням на бізонів.

У XX столітті більшість з них зайнялася фермерством, тваринництвом або роботою за наймом. За договором 1867 південні арапахо були поселені в резервацію на Індіанській Території разом з південними шайєннами. Північні арапахо отримали власну резервацію лише в 1876 році, коли їх під військовим конвоєм доставили в агентство східних шошонів, Вінд-Ривер індіанська резервація. Нині північні арапахо адміністративно об'єднані зі східними шошонами, південні — з південними Шайєннами.

Населення

Льюїс і Кларк в 1805 році нарахували приблизно 1500 арапахо, з яких 400 були чоловіками.

У 1823 році їх чисельність визначили в 1300 людей. У 1854 році Джон Уітфілд, індіанський агент, нарахував 260 тіпі. У 1904 році північні арапахо налічували 889 осіб, південні — 859.

Нинішня чисельність північних арапахо становить 6000 осіб, загальна чисельність південних арапахо і південних шайеннов — 11 000 чоловік.

Примітки

Джерела

  • Стукалін Ю. Хороший день для смерті. — 384 с. — ISBN 5-8189-0323-0.
  • Енциклопедія «Народи та релігії світу». * М:. Велика Російська енциклопедія, 1998. — 928 с. — ISBN 5-85270-155-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.