Араукаритова світа

Араукаритова сві́та — літостратиграфічний підрозділ верхньокарбонових відкладів гжельського ярусу Донбасу. Відклади світи згідно залягають на породах авіловської світи і перекриваються відкладами картамиської світи нижньої пермі. Нижню границю світи проводять по підошві маркуючого горизонту вапняку P1, верхню — по підошві вапняку Q1.

Назва

Назва світи дана за стовбурами Араукарій, які часто зустрічаються в породах світи. Синоніми: світа С33 (Р), зона С3d.

Поширення

Відклади араукаритової світи відслонюються на південно-західному крилі Головної Донбаської антикліналі у верхній течії річки Кривий Торець, біля міст Дружківка та Константинівка, по берегах річки Клебан-Бик, у балці Залізна, а також в межах південно-західного борту Бахмутської западини в басейні річки Лугань.

Стратотип

Розріз світи в інтервалі Р1-Р50 відслонюється на лівому схилі долини річки Лугань, північна окраїна села Калиново Луганської області. Верхня частина розрізу світи (інтервал Р4-Q1)добре відслонена в лівому березі Миронівського водосховища біля села Луганське Донецької області.

Літологія

Розріз світи представлений товщею потужних аркозових пісковиків, скрокатоколірними до сірих аргілітами і алевролітами з прошарками сірих глинистих, часто доломітизованих вапняків. Загальна потужність світи коливається в межах від 600 до 950 м, сягаючи максимуму в центральній частині Донецького басейну. У східній частині Донбасу відклади світи поширені обмежено. У поліфаціальному розрізі араукаритової світи виділяють два макроцикліта: нижній араукаритовий (від Р1 до Р3) і верхній араукаритовий (від Р3 до Q1). У крупнозернистих пісковиках нижнього макроцикліту зустрічаються у значній кількості уламки літифікованої деревини Dadoxylon amadokense Zal., які іноді сягають значних розмірів (до кількох метрів завдовжки). Вверх за розрізом збільшується вміст строкатоколірних аргілітів і алевролітів. Пласти вапняків в нижньому макроцикліті утворюють витримані по латералі маркуючі горизонти: P1, P2, P3, P4, P5, P50.

Фауністичні і флористичні рештки

Фауна зустрічається переважно в нижній частині розрізу світи, тоді як відклади верхньої містять викопну флору, а також поодинокі рештки мушель пелеципод і остракод.[1]

Форамініфери
  • Quasifusulina longissima (Moell.)
  • Triticites (Triticites) rossicus (Schellw.)
  • Tr. (Rauserites) ex gr. stuckenbergi Raus.
  • Rugosofusulina ex gr. alpina (Schellw.)
  • Daixina ex gr. baituganensis Raus.
  • Nodosaria netchajewi Tscherd.

Корали
  • Caninia ruprechti var. meridionalis Fom.
  • Caninia schechunowi Fom.
  • Orygmophyllum troitskense Fom.
  • Sestrophyllum pumilum Fom.
  • Carinthophyllum sp.

Моховатки
  • Polypora timanica Stuck.
  • P. subfenestelloides Dun.
  • Goniocladia subpulchra Sch.-Nest.
  • G. tenuis Sch.-Nest.
  • Rhabdomeson monocyclum Sch.-Nest.
  • Nematopora ivanovi subsp. donbassica Dun.

Брахіоподи
  • Rhipidomella pecosi Marcou
  • Dictyoclostus dortoni King
  • D. neoinflatus Lieh.
  • Buxtonia subpunciata Nik. var. araucaritica Lich.
  • Linoproductus konincki (Vern.)
  • Camarophoria mutabilis Tschern.
  • Choristites fritschi (Schellw.).

Пелециподи
  • Schizodus wheeleri Swall.
  • Pleurophorus subcostatus Meek et Worthen
  • Aviculopecten occidentalis Schum.
  • Lima retiferiformis Netsch.
  • Myalina permiana Swall.
  • M. swallowi M'Coy
  • Edmondia oblonga Tschern.
  • Anthraconaia curta (Schulga)
  • Anthr. elegantula (Schulga)
  • Anthr. convexa (Schulga).

Флора
  • Pecopteris mironovana Zal. et Tschirk.
  • Sphenqphyllum oblongifolium Germ, et Kaulf.
  • Sph. Thonii Mahr
  • Sigillaria (Subsigillaria) ichtyolepis Sternb.
  • Sphenocallipteris scythica Zal.
  • Odontopteris naumichana Zal.
  • Walchia piniformis Schloth.
  • Dadoxylon amadokense Zal.
Система/
Період		 Відділ/
Епоха		 Ярус/
Вік		 Вік
(млн років)
Перм, P Цисуралій, P1 Ассельський, P11 молодше
Карбон, C Пенсильваній* Гжельський, C3g 298,9 303,7
Касимовський, C3k 303,7 307,0
Московський, C2m 307,0 315,2
Башкирський, C2b 315,2 323,2
Міссісіпій* Серпуховський, C1s 323,2 330,9
Візейський, C1v 330,9 346,7
Турнейський, C1t 346,7 358,9
Девон, D Верхній/Пізній, D3 Фаменський, D3fm древніше
Примітки і коментарі
          Підрозділи XXX системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік[2].

* - Пенсильваній і міссісіпій не є окремими епохами/відділами, а підперіодами/підсистемами кам'яновугільного періоду. Геологічними епохами/відділами є верхній, середній, нижній пенсильваній та верхній, середній, нижній міссісіпій.

Примітки
  1. Араукаритовая свита в стратиграфической схеме каменноугольных отложений Донецкого бассейна (рос.)
  2. Chart/Time Scale : [англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.