Арахнофобія (фільм, 1990)

«Ми хотіли, щоб це було страшно, але не надто жахливо. … Ми намагалися зробити це як подорож на американських гірках для глядачів. Це лякає, але в куме́дний спосіб»

— Френк Маршалл[1]

З амазонських джунглів Венесуели до США привозять труну з членом експедиції, який загинув, як припускали, від тропічної хвороби. Натураліст був родом з американського містечка Канайма, куди разом з труною з джунглів завезли отруйного павука. Опинившись на волі, павук почав розмножуватися, поєднавшись зі звичайним домашнім павуком, і у містечку почали відбуватися дивні речі. У молодого лікаря Росса Дженнінгса (Джефф Деніелс) почали загадково помирати його пацієнти. Незабаром разом з дружиною також загадково помер старий лікар Сем Меткалф (Генрі Джонс) і Росс, який страждає від сильної арахнофобії розпочинає своє розслідування … .

Тарантул

• Джефф Деніелс — лікар Росс Дженнінгс
• Гарлі Джейн Козак — Моллі Дженнінгс
• Джон Гудмен — Дельберт МакКлінток
• Джуліан Сендз — лікар Джеймс Атертон
• Браян МакНамара — Кріс Коллінз
• Джеймс Генді — Мілт Бріґс
• Пітер Джейсон — Генрі Бічвуд
• Генрі Джонс (актор) — лікар Сем Меткалф
• Марк Л. Тейлор — Джеррі Манлі
• Стюарт Панкін — шериф Ллойд Парсонс

• Початок фільму був знятий у Національному парку Канайма, в південно-східній частині Венесуели, що межує з Бразилією і Гаяною. Там міститься найвищий водоспад у світі — водоспад Анхель. Канайма — це ім'я духу помсти гаянських індіанців.

Джеймі Гайнеман

• Протягом усього виробництва фільму його творці приділяли велику увагу до безпеки павуків та інших тварин. Наприклад, для епізоду, коли Дельберт МакКлінток (Джон Гудмен) обприскує павука інсектицидом, а потім розчавлює його своїм черевиком, він одягнув спеціальний черевик, у підошві якого була видовбана порожнина вистелена поролоном для захисту павука. У наступному дублі вже звичайний черевик наступав на штучного павука і розчавлював його. Потім дублі різали та монтували. Замість інсектициду використовувалася звичайна вода.[2]
• Маршалл мав досвід роботи з тваринами у фільмах про Індіана Джонса, але тварин можна дресирувати, а павуки роблять те, що хочуть. «Потрібно багато терпіння. Потрібно продовжувати знімати знову і знову, поки вони випадково не дадуть вам те, що ви хочете».[1]
• Гігантський «павук», що був використаний у фільмі, був видом тарантула, що харчується птахами, який може досягти розмаху ніг 20 см і більше. Френк Маршалл назвав павука Великим Бобом, на його спині намалювали фіолетові смужки і додали протез живота, щоб надати йому більшої маси і зробити страшнішим.[1] Крім цього Великий Боб мав механічного 35-ти сантиметрового дублера, якого виготовив американський фахівець зі спецефектів, ведучий телепередачі «Руйнівники міфів» — Джеймі Гайнеман.
• Зйомки сцени кульмінаційного поєдинку в винному погребі, в якій Джефф Деніелс палить павуків вогнем, кидає в Великого Боба пляшками з вином, тривали два тижні по 13-годин на день. В цей час інших акторів уже відправили додому.

• 1991 Премія «Сатурн» Академії наукової фантастики, фентезі та фільмів жахів (США):
  • за найкращий фільм жахів
  • найкращому акторові року — Джефф Деніелс

• «Арахнофобія» на сайті IMDb (англ.) (31.01.2021)