Арени Лютеції

Арени Лютеції (фр. Arènes de Lutèce) — найдавніша будівля, що збереглася на території Парижа. Давньоримський амфітеатр знаходиться в 5-му паризькому окрузі на вулиці Монж (rue Monge).

Арени Лютеції

Арени Лютеції в наш час
48°50′42″ пн. ш. 2°21′11″ сх. д.
Країна  Франція[1][2]
Розташування Saint-Victor[2]
Тип Римська архітектура[1]
Gallo-Roman amphitheatred і давньоримська будівляd
Адреса rue des Arènesd
Арени Лютеції
Арени Лютеції (Франція)
 Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Арену булу споруджено в I столітті, а використовувалася вона до III століття. Під час вистав (театральні постановки, але також і гладіаторські бої) тут розміщувалося до 17 000 глядачів. З поширенням християнства римські театри і цирки втратили своє значення й, коли в III—IV століттях у Європу вторглися гуни, Арени Лютеції зовсім перестали використовувати, а камінь, з якого вони були споруджені, пішов на будівництво міського муру та інших фортифікаційних споруд.

Довгий час руїни були під землею, поки в 1869 на цьому місці не почалося будівництво омнібусного парку. У липні 1883 Віктор Гюго у відкритому листі до міської ради попросив узяти Арени під захист. Міська рада відразу оголосила античний амфітеатр історичною пам'яткою.

У 1916 припинено будівництво омнібусного парку й амфітеатр відреставрували, наскільки це виявилося можливим. Зараз там можна побачити навіть клітки левів.

Доступ до давньоримського амфітеатру в 5-му окрузі можливий через будинок номер 47 на вулиці Монж (фр. rue Monge), або через вулицю Дез-Арен (арен) (фр. rue des Arènes) і сквер Капітан (фр. square Capitan). Амфітеатр відкритий з 8:30 до 17:00 у зимовий час і до 21:00 у літній час.

Галерея
  • Арени Лютеції, сучасний вигляд
  • Руїни Арен Лютеції, північна трибуна
  • Сквер Рене Капітан
  • Меморіальна дошка, встановлена в 1951 році

Література
  • Fouilles des Arenes de Lutece, Académie des inscriptions & belles-lettres (France), Paris, Auguste Picard, 1915.
  • Jean Daly; Olivier Audy: Ces monuments qui racontent Paris : Des arènes de Lutèce à la grande Arche de la Défense, Paris : Parigramme, 2001.

Примітки
  1. base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
  2. archINFORM — 1994.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.