Арка Костянтина

Побудована в 315 і присвячена перемозі Костянтина над Максенцієм в битві біля Мульвієвого мосту 28 жовтня 312. Є найпізнішою із збережених римських тріумфальних арок. При будові використано елементи декору, зняті зі стародавніших монументів. Крім того, це єдина в Римі арка, побудована на честь перемоги не над зовнішнім ворогом, а у громадянській війні.

Арка має висоту 21 м, завширшки 25,7 м і глибину 7,4 м. Центральний проліт 11,5 м і висотою 6,5 шириною, бічні: по 7,4 м і 3,4 м. Основна частина монумента виконана з мармурових блоків, аттик цегляний, облицьований мармуром.

Запропоновано три пояснення, чому для декорування арки використовувалися зняті з інших споруд елементи:

• Мистецтво Римської імперії IV століття знаходилося в стані занепаду, навички, необхідні для створення тріумфальної арки, яка гідно виглядала би в одному ряді зі старими, були втрачені. Ця версія була найпопулярнішою деякий час, однак зараз відбувається визнання своєрідності мистецтва пізньої античності і його високої цінності, у зв'язку з чим дана точка зору втрачає позиції.
• Творці монумента були поставлені у вузькі часові рамки: початок робіт відносять не раніше ніж до кінця 312, а завершення — до літа 315.
• Використання елементів декору часів Траяна,Адріана і Марка Аврелія мало символічне значення: у такий спосіб Костянтин вводився в коло «хороших імператорів».

На аттику попарно розташовані 8 барельєфів, зняті з невідомого пам'ятника епохи Марка Аврелія (161-180), імовірно тріумфального монумента на честь війни з сарматами (169-175). По північній стороні зліва направо зображуються: повернення імператора в Рим з військового походу, імператор залишає місто і вітається персоніфікованою Via Flaminia, імператор роздає гроші народу, імператор допитує полоненого германця. За південній стороні (також зліва направо): перед імператором постає німецький вождь, інші бранці, імператор звертається до військ, Суоветаурілії; імператор приносить у жертву богам свиню, овечку, і бика. На барельєфі з роздачею грошей народу залишилися сліди віддаленої постаті сина Марка Аврелія — Коммода. На вершині кожної колони знаходяться фігури даків, взяті, ймовірно з форуму Траяна. Звідти ж, або з казарм імператорської кінної гвардії, походять барельєфи з бічних стін аттика арки і з центрального прольоту, що зображують святкування перемоги над даками.

8 коринфських колон (по 4 з кожної сторони) виконані з нумідійського жовтого мармуру. Підстави колон прикрашають рельєфи із зображенням Вікторії (лицьовий бік), римських солдатів і полонених варварів (бічні сторони), Вікторія зображена також в пазухах зводу головного прольоту. Всі ці рельєфи відносять до часів Костянтина. Над бічними арками розташовані пари медальйонів 2-метрового діаметра епохи Адріана. По північній стороні зліва направо на них зображуються: полювання на вепра, принесення жертви Аполлону, полювання на лева, принесення жертви Геркулесу, по південній (також зліва направо): виїзд на полювання, принесення жертви Сільванії, полювання на ведмедя, принесення жертви Діані. Голови Адріана замінені у сценах полювання на північній стороні на Костянтина, в сценах жертвоприношень: на Ліцинія і Констанція Хлора; на південній стороні навпаки. З бічних сторін арки на аналогічних медальйонах вже часу Костянтина зображені божества Сонця (від сходу) і Місяця (з західної) на колісницях. При Костянтині також був створений рельєфний фриз, що ілюструє похід Костянтина проти Максенція. Розповідь починається з східної сторони від'їздом з Мілана, продовжується на південній сценами з військової кампанії. На західній стороні поміщений в'їзд Костянтина в Рим, на північній — виступи перед народом і роздачі грошей.

• 
  1645
• 
  1742
• 
  Арка Костянтина
• 
  Арка Костянтина
• 
  Арка Костянтина
• 
  Арка Костянтина
• 
  Костянтин I на троні
• 
  Схема розміщення переставлених елементів
• 
  Рельєф
• 
  Вид на арку та Колізей зі сторони Палатину
• 
  Арка. Палатинський холм позаду
• 
• 
• 
  Деталь
• 
  Барель'єфи "Полювання на Вепра" та "Жертва Аполону"

Панорама

Фриз

• Детальний опис Арки Констянтина (англ.)
• Арка Крнстянтина на roma-antiqua.de (нім.)