Арман Гійомен

Жан-Батист Арман Гійомен (фр. Jean-Baptiste Armand Guillaumin; 16 лютого 1841, Париж Франція 26 червня 1927, Орлі, Валь-де-Марн, Франція) французький живописець, відомий як Арман Гійомен.

Арман Гійомен
Armand Guillaumin
Jean-Baptiste Armand Guillaumin
Автопортрет Армана Гійомена 1878 рік
Народження 16 лютого 1841(1841-02-16)
Париж, Франція
Смерть 26 червня 1927(1927-06-26) (86 років)
  Орлі, Франція
Країна  Франція
Жанр портрет
Діяльність художник, літограф, рисувальник, ілюстратор
Відомі учні Eugène Alluaudd
Твори .
Діти Armand Guillaumind
Автограф
Сайт Jean-Baptiste Armand Guillaumin

 Арман Гійомен у Вікісховищі

Життєпис

Народився 16 лютого 1841 в Парижі[1]. Незабаром після народження Армана сім'я залишає Париж і переїжджає в Мулен. Пейзажі цього міста пробудили в майбутньому художника інтерес до живопису, який був підігрітий знайомством з Еженом Мурером, який займався колекціонуванням картин імпресіоністів. У 16 років Арман повертається в рідне місто, щоб навчатися майстерності художника на заняттях скульптора Кейлуе в муніципальній школі. Гійомену доводиться заробляти собі на життя. Він працює в залізничній компанії, розписує штори, трудиться касиром. При цьому Арман продовжує розвиватися як художник.

У 1860 році він починає відвідувати Швейцарську Академію. Тут Гійомен знайомиться з Полем Сезанном, Камілем Піссарро, Франциско Ольера. Разом з ними Гійомен бере участь у виставці «Салону знедолених». Однак на представлених роботах Арман не вказує свого імені. Уже в цей час художник показує себе як майстер обраного справи, його картини відрізнялися дивовижною зрілістю, важкі імпасто підсилюють колір і враження від полотна.

З 1868 року Гійомен вирішує повністю присвятити себе живопису, залишивши службу. В цей час його матеріальне становище було дуже важким. Фінансові труднощі змушують художника повернутися до роботи, проте живопис як і раніше залишається для нього головною справою життя. До кінця 70-х років палітра художника ускладнюється, стаючи при цьому більш яскравою і світлої. Він прагне до створення чіткого відчуття природних форм. Гійом є в цей період постійним учасником виставок імпресіоністів. Серед перших робіт, представлених на суд публіки, особливо примітна картина «Захід сонця в Іврі», що зображає пейзаж під променями низького сонця[2].

Гійом працював виключно над пейзажами. Він створив багато картин, присвячених видам Парижа і околиць («Пон-Марі», «Пейзаж з яблунями», «Вид острова Сен-Луї», «Міст в Шарантоні»)[3]. Художник прагнув максимально використовувати можливості кольору і світла для передачі краси природних видів.

У 1886 році Гійом, одружившись, поселяється в районі Сен-Сюльпіс. У цей період завершується перехід від пуантилізму до романтичному мистецтву. Гійомен за творчою манерою зближується з Ван Гогом.

У 90-ті роки матеріальне становище Гійом поліпшується. Він може дозволити собі творчість, вільне від будь-якого тиску. В цей час він подорожує по рідній країні, вдосконалюючи мистецтво пейзажу. Особливо художника привертають ефекти, засновані на використанні світла і кольору.

Гійом помер 26 червня 1927 року в Орлі[4].

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.