Арнальдо Дзоккі

Арнальдо Дзоккі (20 вересня 1862, Флоренція  — 17 липня 1940, Рим) — італійський скульптор, син та учень Еміліо Дзоккі.

Арнальдо Дзоккі
італ. Arnaldo / Arnoldo Zocchi
Народження 20 вересня 1862(1862-09-20)[1]
Флоренція, Королівство Італія
Смерть 17 липня 1940(1940-07-17)[1] (77 років)
  Рим, Італія
Країна  Королівство Італія
Діяльність скульптор

 Арнальдо Дзоккі у Вікісховищі

З життєпису

Народився в сім'ї скульптора Еміліо Дзоккі та його дружини Енрічетти Чіані.

У 18 років вступив до Флорентійської академії мистецтв, де вивчав скульптуру під керівництвом батька. Дуже рано проявив свій талант скульптора. Його робота «Останні дні Помпеї» мала великий успіх, а своїм барельєфом «Гарібальді рятує Аніту» молодий А. Дзоккі прославився на всю Італію[2].

У віці 24 років А. Дзоккі переміг у конкурсі на створення пам'ятника П'єро делла Франческа в м. Сансеполькро[2] (мармурову статую було встановлено 1892 року[3]). Ця подія принесла йому загальне визнання. Відтоді А. Дзоккі був активним учасником національних та міжнародних конкурсів. Його монументальну скульптуру[4] можна побачити на чотирьох континентах.

Роботи

  • Пам'ятник Христофору Колумбу (Буенос-Айрес)
  • Пам'ятник Джузеппе Гарібальді (Болонья)
  • Пам'ятник царю-визволителю (Софія)

Галерея

Пам'ятники

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.