Еміліо Дзоккі
Еміліо Дзоккі (італ. Emilio Zocchi; 5 березня 1835, Флоренція — 10 січня 1913) — італійський скульптор, професор Академії витончених мистецтв у Флоренції з 1870 року. Кузен Чезаре Дзоккі і батько Арнальдо Дзоккі.
Еміліо Дзоккі | |
---|---|
| |
Народився |
5 березня 1835[1][2] Флоренція, Італія |
Помер |
10 січня 1913[1][2] (77 років) Флоренція, Королівство Італія[1] |
Країна | Королівство Італія |
Діяльність | скульптор |
Біографія і твори
Саме під керівництвом свого дядька ще молодий муляр Еміліо зробив перші кроки у вивченні скульптури у віці восьми років. Тоді його вчителями були Джироламо Toрріні, Аристодемос Кастолі і Джованні Дюпре. В 1854 році створив барельєфне зображення вовчиці, яка знайшла братів Ромула і Рема.
У 60-х роках ХIХ століття створив люнет на фасаді базиліки Санта-Кроче у Флоренції.
У 1890 році створив кінний пам'ятник Віктору Емануїлу II, спочатку розміщений на площі Республіки, а в 1932 році перенесений до Piazza Vittorio Veneto.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.