Арнаут Данієль

Арнаут Данієль (окс. Arnaut Danièl), Арно Данієль (фр. Arnaut Danièl) — провансальський трубадур кінця XII століття; родом з Ріберака в Провансі, жив свого часу при дворі англійського короля Річарда I.

Арнаут Данієль
фр. Arnaut Daniel
Народився	1150 Риберак
Помер	1210
Країна	Франція
Діяльність	трубадури, поет, письменник, композитор
Мова творів	староокситанськаd
Роки активності	з 1180
Арнаут Данієль у Вікісховищі

Поезія Арнаута відрізняється похмурим і химерним стилем; його пісні, які збереглися до наших часів (усього 18), важкі для розуміння. Проте Арнаут Данієль був незрозумілий навіть для сучасників. За словами Монтодонського Ченця, «ніхто не розумів його пісень». У своїх секстінах, Арно довів манірність до крайності. Данте і Петрарка ж високо ставили його як віртуоза форми і наслідували його.

Свого часу трубадури були об'єднані в лицарський орден з особистою, але досить розмитою, ритуальною символікою. Мистецтво мандрівних співців з Провансу було настільки популярне в Італії, що навіть Данте в своїй «Комедії» ввів образ трубадура Арнаута Данієля, вклавши в його вуста кілька строф провансальською мовою («Чистилище», пісня XXVI; в українському перекладі Ігоря Костецького цей фрагмент з міркувань ізоморфізму відтворено польською мовою). В епоху Відродження, коли вірші трубадурів читали й вивчали італійські поети, і Данте, і Петрарка були зобов'язані їм не менше, аніж творам стародавніх класиків. Вони ж нагородили трубадура Арнаута Данієля романтичним титулом «Великий Майстер Любові».