Арпад Земплені

|Примітки=

Арпад Земплені
угор. Zempléni Árpád
Ім'я при народженні	Арпад Імреї
Народився	11 червня 1865(1865-06-11)[1][2] Tállyad, Szerencs Districtd, Боршод-Абауй-Земплен, Угорщина
Помер	13 жовтня 1919(1919-10-13)[1] (54 роки) Будапешт, Hungarian Republicd
Поховання	Керепеші[3]
Країна	Угорщина
Діяльність	поет, прозаїк
Мова творів	угорська
Арпад Земплені у Вікісховищі

Арпад Зе́мплені (угор. Zempléni Árpád, справжнє прізвище — Імреї, 11 червня 1865(18650611), Тайя, Північна Угорщина — 13 жовтня 1919, Будапешт) — угорський письменник і перекладач.

Автор збірок «Поезії» (1891), «Молот» (1910), «Горностай» (1913), «Залізна голова» (1918), збірки оповідань «Маленькі люди» (1899). Перекладав твори французьких, італійських і українських поетів.

У 1916 - 1917 роках надруковано в перекладі Земплені кілька творів Т. Шевченка. До творчості Шевченка увагу Земплені привернув Г. Стрипський, за підрядниками якого він і здійснював переклади. В журналі «Ukránia» («Україна», 1916, № 11 — 12, 19 — 20) надрукував у своєму перекладі поему Шевченка «Кавказ» і поезію «Чого ти ходиш на могилу?». В його ж перекладі в журналі «Budapesti Szemle» («Будапештський огляд», 1917, т. 469) опубліковано вірші «Садок вишневий коло хати», «Минають дні, минають ночі», «І небо невмите, і заспані хвилі»[4] та «N. N.» («Сонце заходить, гори чорніють»), а пізніше їх передруковано в «Кобзарі» (Будапешт, 1961). Переклади Земплені відзначаються точністтю відтворення ідейного змісту оригінальних творів. В журналі «Budapesti Szemle» (1917, т. 169) надрукував статтю «Із поезій Тараса Шевченка», яка всебічно характеризувала постать поета.