Арта

Перше поселення в районі сучасного міста було засноване у 9 столітті до н. е. Згодом у 7 столітті до н. е. коринфяни назвали утворене тут місто Амбракією.

У 295 до н. е. епірський цар Пірр, а також правитель молосців, переніс столицю свого царства до Амвракії. Неодноразово на місто нападали римляни, зрештою 146 до н. е. місто стало частиною Римської імперії, а сама провінції Епір була перейменована лат. Epirus vetus — Старий Епір, щоб відрізнити його від Нового Епіру на сході. Перша згадка саме про місто Арта датується 1082 роком.

У 1204 після падіння Константинополя під натиском хрестоносців, він став столицею держави Епірського деспотату. Деспотат сягав Дурреса і включав всю північно-західну Елладу, Фессалію та північно-західну Македонію. Його засновником був Михайло І Комнін (1205—1215), родич візантійської династії Комнінів. Згодом послідовно змінювались «господарі» міста: італійська династія Орсіні (1318—1337), Сербська імперія (1337 — 1359), албанські (1359—1416) та італійські правителі (Карл II Токко, Леонардо III Токко).

Османи завоювали Арту 1449 року та перейменували на Нарди́. 1717 року місто окупували венеціанці, 1797 року — французи. Турки повторно завоювали Арту 1799 р. Приєднання міста до незалежної Греції відбулось 1881 року на умовах укладеного між Туреччиною та Грецією Берлінського трактату.

• Пірр — гегемон Епірського союзу.
• Максим Грек — православний святий.
• Наполеон Зервас — грецький генерал доби Другої світової війни.
• Теодорос Циніс — герой Грецької революції.
• Ніколаос Скуфас — один із засновників «Філікі Етерія».
• Янніс Макріянніс — герой Грецької революції.
• Костас Кристаліс — поет.
• Янніс Мораліс — художник.
• Антоніос Нікополідіс — голкіпер футбольної національної збірної Греції.

В місті є низка пам'яток візантійського періоду, зокрема:

• замок Арта;
• Міст Арти.