Артанія (футбольний клуб)

Під назвою «Маяк» команда почала свій виступ в 1987 році в першості Миколаївської області. З приходом на тренерську роботу майстра спорту Валерія Журавко почалося становлення команди. У 1987 році очаківці вийшли в першу групу першості області. У 1988 році зайняли 2-е місце в першості. Цей успіх дозволив команді в наступному році вперше в історії очаківського футболу виступити в чемпіонаті і кубку України серед КФК.

У зв'язку з цим, на початку 1989 року в Очакові створюється перший в Миколаївській області футбольний клуб. Ініціаторами виступили брати Валерій і Олег Журавки. Олег стає головою клубу і начальником команди, а Валерій — тренером. У короткий термін була скомплектована нова команда. Клуб поповнили випускники миколаївської ДЮСШ «Суднобудівник».

У дебютному для себе чемпіонаті України серед аматорських команд у 1989 року «Маяк» впевнено переміг у своїй зоні, випередивши старожилів турніру «Динамо» (Одеса), «Меліоратор» (Каховка), «Титан» (Армянськ), «Енергія» (Нова Каховка).

У фінальному турнірі серед переможців зон очаківська команда виявилася сильнішою за «Стахановця» (Стаханов) — 2:1, «Цукровика» (Чортків) — 2:1 та «Приладника» (Мукачево) — 3:0. Поступився «Маяк» лише команді «Сула» (Лубни) — 0:1 та майбутньому чемпіону України — київському СКА. Підсумок для очаківців: друге місце в чемпіонаті України. У тому сезоні свою силу «Маяк» підтвердив і в обласних змаганнях, зробивши дубль.

Другий сезон в чемпіонаті України серед КФК «Маяк» провів настільки ж упевнено. Знову перше місце в зоні. Знову друге в фінальному турнірі. Цього разу переможені: «Стахановець» (Стаханов) — 2:0, «Карпати» (Кам'янка-Бузька) — 2:0 та «Темп» (Шепетівка) — 2:0. Не встояли очаковці проти сумського «Автомобіліста» — 0:2 та «Сталі» з Комунарська — 1:3.

Незабаром виконком Федерації футболу України прийняв рішення включити всі 6 команд фінального етапу в першу зону другої ліги чемпіонату СРСР.

У тому ж таки 1990 року «Маяк» завоював Кубок СРСР серед виробничих колективів. На шляху до фіналу були пройдені «Прогрес» (Бердичів) — 0:0, 1:0; «Гянджлик» (Баку) — 3:3, 2:1 і «Шахтар» (Солігорськ) — 2:0. На матч-відповідь в Очаків білоруси не з'явилися. Суперником по фіналу стала команда «Металург» (Алдан). Матч проходив в Караганді. Нічия 0:0, а в серії післяматчевих пенальті сильнішим виявився «Маяк» — 3:2. У «Maякa» пенальті peaлізовалі Белан, Цимбал, Панич. B фінальному матчі в складі переможців грали: Степанов (Грігopaш, 117), Сілецький, Maтpocoв, Поліщук, Бєлан, Цимбал, Жypoв, Панич, Бугай, Kyxapeнкo (Фоменкo, 37), Бypименкo (C.Hopoв, 80).

У чемпіонаті СРСР 1991 року «Маяк» зайняв 23-тє місце в 1 зоні другої нижчої ліги. Здобуто 15 перемог, 10 матчів команда завершила внічию, 25 програла. Цікаво, що нічим не примітне 23-тє місце при розподілі учасників першого чемпіонату України стало останнім, яке надавало можливість стартувати в першій лізі.

У чемпіонатах України очаківська команда виступала під новим ім'ям — «Артанія». Дебют був вдалим — у весняному чемпіонаті 1992 року команда зайняла високе 3-тє місце в групі «Б» першої ліги. У чемпіонаті 1992/93 групи першої ліги об'єдналися в одну і «Артанія» була 18-ою. У чемпіонаті 1993/94 років очаківці зробили лише крок назад — 19-те місце, але цього стало досить для зниження в класі. Чемпіонат 1994/95 років команда провела в другій лізі — 15-те місце серед 22-ох команд. У 1995 році «Артанія» об'єдналася з командою «Олімпія ФК АЕС» (Южноукраїнськ) під її назвою і поступилася їй своїм місцем в другій лізі.

Клуб фінaнсувався за рахунок позабюджетних коштів, які надходили з баз відпочинку та пансіонатів. Частково допомогало місто Очаків. Після розпаду СРСР, в Очаків практично перестали їздити на відпочинок росіяни, знизилися прибутки місцевої скарбниці. Фінансування припинилося і клуб з часом припинив своє існування.[2]