Артемій (ігумен)

Артемій (рік народження невідомий — 1570-ті роки) — російський церковний діяч, публіцист. Ігумен Троїце-Сергієвого монастиря, прихильник течії «нестяжательства», ідеологом якої в Росії був Ніл Сорський. Виступав проти церковних привілеїв та монастирського землеволодіння, поклоніння іконам; засуджував духовенство за його неправедне життя. Звинувачений церковним собором у єресі і засланий довічно в Соловецький монастир, звідки йому близько 1555 вдалося втекти до Великого князівства Литовського. Жив у Слуцьку при дворі князя Ю. Слуцького. Виступив на оборону православ'я. Автор 14 послань, зокрема Симону Будному, авторитетному діячеві Реформації у ВКЛ, Івану IV Грозному. Проповідував релігійну терпимість, закликав поширювати освіту, знання, вважав, що люди набувають знання не лише від Божого просвітлення, а й від постійного заняття науками. Співпрацював з ученим гуртком князя Курбського, підтримував його перекладацьку діяльність. З. Копистенський писав про Артемія, що той «багатьох від єресей аріанських і лютерських в Литві відвернув». Учнем Артемія був Феодосій Косой.

Артемій
Помер 1570-ті
Країна Московське царство
Діяльність публіцист, клірик
Конфесія православ'я

Твори

Джерела

Література

  • Из истории философской и общественно-политической мысли Белоруссии: Избранные произведения XVI — начала XIX в. Минск, 1962;
  • Подокшин С. А. Реформация и общественная мысль Белоруссии и Литвы: Вторая половина XV — начало XVII в. Минск, 1970.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.