Артилерійська бухта
Артилерійська бухта — бухта в центрі Севастополя. Зі сходу бухта обрамлена Корніловською набережною на якій розташований дельфінарій, із заходу — набережною Клокачова і мисом Кришталевим.
 | |
| Вид на бухту з набережної Корнілова | |
 | |
| Бухта на карті міста | |
| 44°36′53″ пн. ш. 33°31′12″ сх. д. | |
| Частина від | Севастопольська бухта |
|---|---|
| Море | Чорне море |
| Прибережні країни |
 Україна*Севастополь |
| Регіон |
Севастополь Ле́нінський райо́н |
| Міста та поселення | Севастополь |
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 713167 |
  Артилерійська бухта Артилерійська бухта (Автономна Республіка Крим)  Артилерійська бухта Артилерійська бухта (Sevastopol) | |
| |
 Артилерійська бухта у Вікісховищі | |
В бухті знаходиться поромний причал і пристань для катерів, що відправляються на Північну сторону і Радіогірку, а влітку — так само на міські пляжі. На її березі розташовано багато місць відпочинку, барів, кафе, на мисі Кришталевому облаштований пляж.
Історія
На берегах бухти в 1783 році при заснуванні міста і порту Севастополя був влаштований склад для пороху та артилерійських снарядів. Згодом на лівому підвищеному березі бухти розмістився артилерійський діловий двір, де виготовляли і ремонтували різне устаткування, що відноситься до артилерійського озброєння флоту. Тому бухта і отримала таку назву (у XVIII столітті Артилерійську бухту називали ще Каді-Лиманом). Частина міста, розташована на лівому березі бухти, називалася Артилерійською слобідкою.
На початку 20 століття поруч з Артбухтою знаходились Татарська і Циганська слобідки. Вони входили у відання 4-ї поліцейської дільниці. Тоді ж з раннього ранку в бухту припливали балаклавські рибаки зі свіжим уловом. Він реалізувався на міському базарі, що примикав до бухти з лотків рибацького ряду. Одна з вулиць, що з'єднувала севастопольський базар в Артбухті з проспектом Нахімова, називалась Рибною (сучасна Айвазовського).
Раніше Артилерійську бухту продовжувала однойменна балка, по схилу якої проходила Одеська вулиця. Цю балку називали також Міським, Центральним, або Одеським яром. До 1958 року яр був засипаний.
Джерела
- www.sevastopol.info(рос.);
- А. М. Чикин. Севастополь. Историко-литературный справочник. «Вебер». Севастополь. 2008. ISBN 978-966-335-102-5. стор. 30.(рос.)