Севастопольська бухта

Севастопольська бухта — бухта в центрі Севастополя. Є вузькою затокою, що простягується на 8 км вглиб Кримського півострова. Її береги порізані і утворюють безліч бухт, що носять самостійні назви.

Севастопольська бухта

названо на честь Севастополь
Вид на бухту з моря
Карта бухт основного рейду
44°37′20″ пн. ш. 33°31′17″ сх. д.
Море Чорне море
Прибережні країни  Україна
*Севастополь
Регіон Севастополь
Вливаються
  • р. Чорна
    • Міста та поселення Севастополь
    ідентифікатори і посилання
    GeoNames 694414
    Севастопольська бухта
    Севастопольська бухта (Земля)
     Севастопольська бухта у Вікісховищі

    З історії

    Севастопольська бухта відома мореплавцям понад 25 століть. За цей час вона багато разів змінювала свою назву. У Страбона (I століття) вона згадується як Ктенунт (гребінець), мабуть, стародавні угледіли в ній схожість з цим морським молюском. У XVIII столітті бухта носила назви: Корсунський Сиваш, Каламіта-Лиман (за назвою фортеці в Інкермані), Ахтіарська бухта, Інкерманська бухта. У XIX столітті її називали Великою бухтою, Великим рейдом, Північною бухтою.

    Характеристика бухти

    Севастопольська бухта простягається на 4 милі на схід від мису Костянтинівський. Вхід в бухту обмежений Північним і Південним молами. Від берегів бухти виступають миси, між якими розташовані малі бухти. Найбільшою з них є Південна бухта.

    Бухти Північної сторони

    Бухти Південної сторони

    У вершину бухти впадає річка Чорна, яка протікає по Інкерманській ущелині. У місці впадіння річка утворює лиман, який має назву Інкерманської бухти.

    Від багатьох мисів на 0,5—2 кабельтові простягаються рифи, частина з яких огороджена буями і віхами. Небезпеку для мореплавства в Севастопольській бухті та на вході до неї складають декілька затонулих суден і підводних перешкод, головним чином в районі мису Павловський біля північного берега бухти. Севастопольська бухта добре захищена від усіх вітрів крім західних[1].

    В акваторії бухти є понад 160 причальних споруд. В 1999 році рішенням Севастопольської міської державної адміністрації з метою підтримання Севастопольської бухти в екологічно безпечному стані ділянки акваторії бухти закріплені за відповідними аквакористувачами, найбільшими з яких є Чорноморський флот Російської Федерації, Севастопольський морський торговельний порт, ВАТ «Севастопольський морський завод», Міністерство оборони України[2].

    Примітки
    1. Лоция Черного моря. МО СРСР. ГУНиО. 1987.
    2. Протокольне доручення СМДА від 18.02.1999

    Джерела
    • www.sevastopol.info(рос.)
    • Севастопольские бухты. Гриневецкий С. Р., Зонн И. С., Жильцов С. С. Черноморская энциклопедия. — М.: 2006. ISBN 5-7133-1273-9
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.