Артилерійська розвідка

Артилері́йська ро́звідка — вид забезпечення бойової діяльності ракетних військ і артилерії. Основне завдання артилерійської розвідки — добування і обробка даних, необхідних для підготовки ефективного вогню артилерії та ударів тактичних ракет.

Є складовою частиною військової розвідки. Артилерійська розвідка ведеться в тісній взаємодії з розвідкою інших родів військ сухопутних військ, військово-повітряних сил, а на приморських напрямах і військово-морських сил.

Завдання артилерійської розвідки:

На артилерійську розвідку покладається також контроль за результатами ударів тактичних ракет, коректування вогню артилерії, спостереження за діями противника та своїх військ.

Головні зусилля артилерійської розвідки зосереджуються на своєчасному виявленні і визначенні координат тактичних засобів зброї масового ураження та високоточної зброї противника та безперервному спостереженні за ними аж до їх знищення. Артилерійська розвідка організовується командирами і штабами ракетних військ та артилерії і ведеться розвідувальними підрозділами артилерії за допомогою оптичних, електронно-оптичних приладів, звукометричних, радіолокаційних та радіотехнічних станцій, а екіпажі розвідувально-корегувальних вертольотів ведуть повітряну розвідку.

Відомості про противника артилерійська розвідка отримує також із захоплених у нього документів, озброєння, бойової техніки, допитів полонених, опитування місцевих жителів.

Залежно від вживаних засобів артилерійська розвідка підрозділяється на оптичну, звукову, радіолокаційну, радіотехнічну, фотограмметричну.

Для її ведення розгортається мережа командно-спостережних та спостережних пунктів (КСП і СП), рухомих розвідувальних пунктів (ПРП), постів звукової і радіотехнічної розвідки, позицій радіолокаційних станцій, а також висилаються артилерійські розвідувальні групи.

Оптична розвідка ведеться розвідувальними підрозділами артилерійських частин (підрозділів) з командно-спостережних, спостережних і рухомих розвідувальних пунктів на глибину прямої видимості. Для точнішого визначення координат цілей, а також коректування вогню артилерії організовується взаємопов'язане спостереження (з 2—3 СП).

Звукова розвідка для визначення координат стріляючих батарей противника і засікання розривів снарядів своїй артилерії здійснюють підрозділи звукової розвідки.

Радіолокаційна розвідка ведеться за допомогою радіолокаційних станцій наземної артилерійської розвідки (CHAP), переносних станцій наземної розвідки (ПСНР), радіолокаційних станцій ПРП і артилерійських радіолокаційних станцій виявлення мінометів (АРСОМ).

Для радіотехнічної розвідки використовуються наземні розвідувальні станції (НРС), що забезпечують виявлення працюючих радіолокаційних станцій противника, визначення їх координат і основних характеристик.

Аерофоторозвідка і дорозвідка противника фотографуванням ведеться екіпажами вертольотів коректувань і з наземних СП. Матеріали повітряного, а також наземного фотографування обробляють фотограмметрічні підрозділи ракетних військ та артилерії, що мають похідні фотолабораторії.

Завдання цих підрозділів: фотолабораторна обробка і дешифрування матеріалів аерофотозйомки, визначення координат об'єктів (цілей) і їх розмірів; виготовлення і розмноження розвідувальних документів і даних вимірювання для планування ударів ракет і вогню артилерії.

Див. також

Джерела

  • Радянська військова енциклопедія. «А—БЮРО» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза А. А. ГРЕЧКО — председатель. — М. : Воениздат, 1976. — Т. 1. — С. 267-268. — ISBN 00101-030. (рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.