Артиніт

Артиніт (рос. артинит; англ. artinite; нім. Artinit) — мінерал, водний карбонат магнію.

Артиніт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Mg₂CO₃(OH)₂·3H₂O
Nickel-Strunz 10 5.DA.10
Ідентифікація
Сингонія Моноклінна сингонія[2]
Колір риси білий
Інші характеристики
Названо на честь Ettore Artinid[3]
 Артиніт у Вікісховищі
Артиніт

Загальний опис

Хімічна формула: 2 [Mg2(CO3)(OH)23 H2O]. Містить (%): MgO — 41; CO2 — 22,27; H2O — 36,63. Сингонія моноклінна. Форми виділення: голчасті кристали, кірочки, гроновидні та сферичні агрегати. Спайність довершена і добра. Густина 2. Твердість 2,5-3. Безбарвний або білий. Прозорий. Блиск шовковистий. Риса біла. Крихкий. Зустрічається у низько-температурних жилах, серпентизованих ультраосновних породах разом з іншими карбонатами. Рідкісний.

Див. також

Примітки
  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. mineralienatlas.de
  3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Артиніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Артиніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.