Артур Еш

Артур Еш (англ. Arthur Ashe, 10 липня 1943 — 6 лютого 1993) — американський тенісист, триразовий переможець турнірів Великого шолома в одиночному розряді й дворазовий в парному.

Arthur Ashe
Громадянство	США
Місце проживання	Річмонд, Вірджинія
Дата народження	10 липня 1943(1943-07-10)
Місце народження	Ричмонд, США[1]
Дата смерті	6 лютого 1993(1993-02-06) (49 років)
Місце смерті	Нью-Йорк, США[2]
Зріст	185 см
Вага	73 кг
Початок кар'єри	1969
Завершення кар'єри	1980
Робоча рука	права
Бекхенд	одноручний
Призові, USD	1 584 909 (за даними ATP)
Одиночний розряд
Матчів в/п	818—260
Титулів	35
Найвища позиція	1 (1968, за рейтингом Гаррі Гопмана)[3] 2 (12 травня 12 1976) за рейтингом ATP
Турніри Великого шлема
Австралія	П (1970)
Ролан Гаррос	ЧФ (1970, 1971)
Вімблдон	П (1975)
США	П (1968)
Парний розряд
Матчів в/п	323—176
Титулів	18
Найвища позиція	No. 15 (30 серпня 1977)
Турніри Великого шлема
Австралія	П (1977)
Ролан Гаррос	П (1971)
Вімблдон	Ф (1971)
США	Ф (1968)

Еш почав грати в теніс ще в школі, але професійним тенісистом став 1969 року, коли розпочалася відкрита ера. До збірної США на кубок Девіса його включили 1963 року. Він виграв Відкритий чемпіонат США 1968, Відкритий чемпіонат Австралії 1970, Вімблдонський турнір 1975.

Еш завершив кар'єру 1980 року після інфаркту в 1979. Потім він писав для журналу «Тайм», коментував теніс на спортивних телеканалах, був капітаном збірної США на кубку Девіса. 1985 року він був індуктований до Зали тенісної слави.

Помер Еш від СНІДУ, яким заразився 1988 року при переливанні крові. Президент США Клінтон нагородив його Президентською медаллю Свободи.

На честь Артура Еша названа найбільша в світі тенісна арена в Флашинг-Медоу, центральний корт Відкритого чемпіонату США з тенісу.