Кубок Девіса

Кубок Девіса (англ. Davis Cup) — найбільші міжнародні командні змагання в чоловічому тенісі. Проводиться щорічно Міжнародною федерацією тенісу. Команди тенісистів з різних країн проводять матчі між собою з вибуванням команди, що програла, з турніру. Еквівалент Кубка Девіса серед жіночих команд Кубок Федерації.

Емблема Кубку Девіса
Трофей

У лютому 2018 Міжнародна тенісна федерація оголосила про зміну формату Кубка Девіса. Реформи будуть проведені за ініціативою компанії Kosmos, яку очолює Жерар Піке.[1]

Історія

Заснував турнір студент Гарвардського університету Дуайт Філлей Девіс (англ. Dwight F. Davis). Незважаючи на статус «студента», він на той час уже двічі став чемпіоном США — спочатку в парному, а потім і в одиночному розряді. Вигравши на батьківщині все, що можливо, Дуайт вирішив стати найкращим у світі. У той час США й Велика Британія суперничали в усіх напрямах за звання «наймогутнішої держави». Відбилося це суперництво й у спорті — змагання яхтсменів «Кубок Америки» завжди відрізнялися боротьбою американських і британських спортсменів. Девіс вирішив продовжити це суперництво на тенісних кортах і в 1900 році відбувся перший матч турніру, пізніше (в 1945 році, після смерті Дуайта Девіса), отримавши назву по імені свого засновника й розроблювача правил.

Перший матч США — Велика Британія пройшов з 8 по 10 серпня 1900 року в Бостоні (США). На корт разом з іншими учасниками турніру вийшов і сам Дуайт Девіс і саме він провів перший двобій — проти англійця Ернеста Блека. Дуайт переміг, та й загальну перемогу святкували американці, що буквально розгромили суперників з рахунком 3:0. Четвертий матч через дощ дограний не був, п'ятий і зовсім не проводився. Дійсно, і так все ясно! Приз, зроблений за замовленням Дуайта Девіса залишився в США.

Кілька років Кубок Девіса грали лише дві країни, а потім до них почали приєднуватися й збірні інших держав — до Першої світової війни в Кубку Девіса взяли участь команди Франції, Бельгії, Австрії, Австралії, Німеччини й Канади. Уже в 1904 році у фіналі не виявилося команди США — головний приз розігрували Велика Британія й Бельгія. Правда, бельгійці були вщент розгромлені — 0:5. А в 1907 році з'явився третій після США й Великої Британії переможець турніру — збірна Австралії на кортах Вімблдону обіграла англійців.

Шість років підряд (у 1927—1932 роках) Кубок Девіса вигравала французька збірна, до складу якої входили Рене Лакост, Жан Боротра, Анрі Коше і Жак Бруньйон — так звані Чотири мушкетери.

З перервами на війни — з 1914 по 1919 і з 1939 по 1946 роки — Кубок Девіса проводився щороку. І з кожним роком набирав популярність. В 80-х роках кількість учасників турніру перевалило за сто, а в наш час[коли?] в бій за почесний трофей включилися збірні команди 138 країн! Практично всі найсильніші гравці XX-го століття брали участь у матчах турніру.

З 1981 року змагання впорядкували, «розбивши» турнір на дивізіони. Безпосередньо за перемогу в Кубку Девіса борються 16 країн. Команди з нижчих дивізіонів намагаються пробитися в еліту.

Кубок

Головний приз турніру — срібний Кубок — має свою історію. Коли встало питання про головний приз для міжнародного змагання з тенісу, натхненник турніру звернувся в одну з провідних тоді ювелірних фірм у Бостоні — Sherve. Компанія не виготовляла виробів самостійно, але розміщала замовлення в найнадійніших виробників. Так, замовлення на виготовлення призу потрапило до майстерні Durgin у Конкорді (штат Нью-Гемпшир).

Власник компанії Вільгельм Даргін не визнавав новомодних штучок на кшталт гальваніки й сріблення й виготовляв продукцію із чистого срібла. Працівників набирав в основному з Англії. Так у компанію потрапив випускник англійського Королівського коледжу мистецтв Родос Роланд, що й взявся за виконання замовлення. Це був уже знаменитий майстер, на рахунку якого було виготовлення срібних предметів для Білого дому.

Так чи інакше, але Девісу пощастило, що приз для його турніру виготовляв саме Родос, що поважав класику, а не прихильник новомодних віянь. Інакше сьогоднішній стильний і строгий Кубок Девіса міг мати зовсім інший вид. Так, для Нью-Йоркського тенісного клубу був виготовлений кубок витриманий у стилі Купера «Останній із могикан». Приз прикрашали індіанські батальні сцени. Кубок Девіса сьогодні, як і сторіччя назад, захоплює цінителів своєю класичною стриманістю.

Повна вага сьогоднішнього Кубка Девіса, який за більш ніж сто років не одержав жодної подряпини, перевищує 70 кілограмів. На початку 1998 року почесний приз — Кубок Девіса — був заново відреставрований бостонською фірмою Shreve. Зараз Кубок має ширший другий постамент, що є частиною обновленого дизайну всього трофею. Через кілька років, коли на всіх пластинах нового постаменту будуть вигравіювані імена чемпіонів, до Кубка буде доданий третій — ще ширший постамент.

Зберігається Кубок Девіса у штаб-квартирі Міжнародної федерації тенісу в Лондоні, з величезними обережностями його вивозять у «столицю» фіналу — звичайно за тиждень — і встановлюють в одному з місцевих банків за куленепробивним склом.

Формат турніру

Поточна структура

Матчі Кубка Девіса проводяться між командами, розділеними на різні рівні й групи. Переможці й аутсайдери у групах переходять у наступному сезоні на інший рівень.

18 команд змагатимуться у шести групах із трьох команд. Шість переможців групи плюс дві команди, шо посіли другі місця з найкращим результатом на основі відсотка виграних сетів (потім виграними іграми) отримають право на чвертьфінал. Чотири півфіналісти автоматично кваліфікуються до наступного фіналу. Команди, які посіли 5-у та 18-у позицію, отримають право на кваліфікаційні матчі наступного року.

Кваліфікаційні матчі до фінальної групи складатимуться з дванадцяти поєдинків, які гратимуться вдома та в гостях. Команди, що програли, змагатимуться у світовій групі I.

Світова група I включає 12 поєдинків, які відбудуться вдома та в гостях між 12 країнами, які програли у кваліфікації Кубка Девіса, і 12 країн, які виграли плей-оф Світової групи II, будуть проведені один проти одного на основі рейтингу. Нації, які перемогли, перейдуть до кваліфікації Кубка Девісу, тоді як переможені країни змагатимуться у плей-оф Світової групи II.

У Другій світовій групі також 12 матчів, які відбудуться вдома і в гостях. 12 країн, які програли в плей-оф Світової групи I, і 12 країн-переможців Світової групи I гратимуть один проти одного на основі рейтингу. Нації, які перемогли, перейдуть до плей-оф Світової групи I року, а країни, тоді як переможені країни змагатимуться у плей-оф Світової групи II.

III та IV групи — щотижневі турніри, що проводяться, як групові турніри регіонально.


Структура за станом на 2020 рік

Рівень

Групи

1

Фінальна група
4 країни (півфіналісти попереднього року + 2 спеціальне запрошення (wild card) + 12 країн переможці кваліфікації

2

Кваліфікація
12 країн, що посіли місця 5-18 у фінальній групі минулого року + 12 країн, переможці минулорічної Світової групи I

3

Світова група I
12 країн, що поступилися у Кваліфікації + 12 країн, переможці минулорічної Світової групи II

4

Світова група II
12 країн, що поступилися у Світовій групі I + 12 країн

5

Америка група III
13 країн

Європа група III
8 країн

Африка група III
12 країн

Азія/Океанія група III
12 країн

6

Америка група IV
5 країн

Європа група IV
9 країн

Африка група IV
12 країн

Азія/Океанія група IV
16 країн

Правила проведення матчів

У кожному раунді турніру дві команди грають п'ять матчів протягом трьох днів, зазвичай, з п'ятниці по неділю. Для перемоги необхідно виграти мінімум три матчі з п'яти. Перші два матчі — індивідуальні, проводяться в перший день. У другий день проводиться парний матч. Останні два матчі — індивідуальні, проводяться в третій день. У них традиційно грають учасники першого дня, обмінявшись суперниками. Раніше дозволялося замінити гравця в останніх двох матчах, якщо тільки переможець раунду був уже визначений після перших трьох матчів. Зараз командам дозволяється в останній день виставити тенісистів на власний розсуд, з умовою, що склад суперників не буде повторювати матчі першого дня.

Немає ніяких вимог, хто зі спортсменів повинен грати парний матч. Це може бути кожний із гравців, що виступають в індивідуальних іграх, два будь-яких інших гравці (звичайно, фахівці парної гри) або їхня комбінація.

Матчі проводяться з п'яти сетів, п'ятий сет грається без тайбрейку. Якщо одна з команд забезпечила собі перемогу до того, як були зіграні всі п'ять матчів, то матчі, що залишилися, проводяться з трьох сетів, як такі, що не впливають на результат.

Переможці

КраїнаПереможецьФіналіст
 США1900, 1902, 1913, 1920, 1921, 1922, 1923, 1924, 1925, 1926, 1937, 1938, 1946, 1947, 1948, 1949, 1954, 1958, 1963, 1968, 1969, 1970, 1971, 1972, 1978, 1979, 1981, 1982, 1990, 1992, 1995, 2007 (32) 1903, 1905, 1906, 1908, 1909, 1911, 1914, 1927, 1928, 1929, 1930, 1932, 1934, 1935, 1939, 1950, 1951, 1952, 1953, 1955, 1956, 1957, 1959, 1964, 1973, 1984, 1991, 1997, 2004 (29)
 Австралія1907, 1908, 1909, 1911, 1914, 1919, 1939, 1950, 1951, 1952, 1953, 1955, 1956, 1957, 1959, 1960, 1961, 1962, 1964, 1965, 1966, 1967, 1973, 1977, 1983, 1986, 1999, 2003 (28)1912, 1920, 1922, 1923, 1924, 1936, 1938, 1946, 1947, 1948, 1949, 1954, 1958, 1963, 1968, 1990, 1993, 2000, 2001 (19)
 Франція1927, 1928, 1929, 1930, 1931, 1932, 1991, 1996, 2001, 2017 (10)1925, 1926, 1933, 1982, 1999, 2002, 2010, 2014, 2018 (9)
 Велика Британія1903, 1904, 1905, 1906, 1912, 1933, 1934, 1935, 1936, 2015 (9) 1900, 1902, 1907, 1913, 1919, 1931, 1937, 1978 (8)
 Швеція1975, 1984, 1985, 1987, 1994, 1997, 1998 (7)1983, 1986, 1988, 1989, 1996 (5)
 Іспанія2000, 2004, 2008, 2009, 2011, 2019 (6) 1965, 1967, 2003 (3)
 Німеччина1988, 1989, 1993 (3)1970, 1985 (2)
 Чехія1980, 2012, 2013 (3) 1975, 2009 (2)
 Росія2002, 2006 (2) 1994, 1995, 2007 (3)
 Хорватія2005, 2018 (2) 2016 (1)
 Італія1976 (1) 1960, 1961, 1977, 1979, 1980, 1998 (6)
 Аргентина2016 (1) 1981, 2006, 2008, 2011 (4)
 Сербія2010 (1) 2013 (1)
 Швейцарія2014 (1) 1992 (1)
ПАР1974 (1) (0)
 Бельгія(0) 1904, 2015, 2017 (3)
 Індія(0) 1966, 1974, 1987 (3)
 Румунія(0) 1969, 1971, 1972 (3)
Японія(0) 1921 (1)
 Чилі(0) 1976 (1)
 Мексика(0) 1962 (1)
 Словаччина(0) 2005 (1)
 Канада(0) 2019 (1)

Фінальні ігри

Рік Місце проведення Переможець Фіналіст Результат
2019 Мадрид, Іспанія  Іспанія  Канада 2:0
2018 Лілль, Франція  Хорватія  Франція 3:1
2017 Лілль, Франція  Франція  Бельгія 3:2
2016 Загреб, Хорватія  Аргентина  Хорватія 3:2
2015 Гент, Бельгія  Велика Британія  Бельгія 3:1
2014 Лілль, Франція  Швейцарія  Франція 3:1
2013 Белград, Сербія  Чехія  Сербія 3:2
2012 Прага, Чехія  Чехія  Іспанія 3:2
2011 Севілья, Іспанія  Іспанія  Аргентина 3:1
2010 Белград, Сербія  Сербія  Франція 3:2
2009 Барселона, Іспанія  Іспанія  Чехія 5:0
2008 Мар-дель-Плата, Аргентина  Іспанія  Аргентина 3:1
2007 Портленд, США  США  Росія 4:1
2006 Москва, Росія  Росія  Аргентина 3:2
2005 Братислава, Словаччина  Хорватія  Словаччина 3:2
2004 Севілья, Іспанія  Іспанія  США 3:2
2003 Мельбурн, Австралія  Австралія  Іспанія 3:1
2002 Париж, Франція  Росія  Франція 3:2
2001 Мельбурн, Австралія  Франція  Австралія 3:2
2000 Барселона, Іспанія  Іспанія  Австралія 3:1
1999 Ніцца, Франція  Австралія  Франція 3:2
1998 Мілан, Італія  Швеція  Італія 4:1
1997 Ґетеборг, Швеція  Швеція  США 5:0
1996 Мальме, Швеція  Франція  Швеція 3:2
1995 Москва, Росія  США  Росія 3:2
1994 Москва, Росія  Швеція  Росія 4:1
1993 Дюссельдорф, Німеччина  Німеччина  Австралія 4:1
1992 Форт Вьорт, США  США  Швейцарія 3:1
1991 Ліон, Франція  Франція  США 3:1
1990 Санкт-Петерсбург, США  США  Австралія 3:2
1989 Штутгарт, ФРН  Німеччина  Швеція 3:2
1988 Ґетеборг, Швеція  Німеччина  Швеція 4:1
1987 Ґетеборг, Швеція  Швеція  Індія 5:0
1986 Мельбурн, Австралія  Австралія  Швеція 3:2
1985 Мюнхен, ФРН  Швеція  Німеччина 3:2
1984 Ґетеборг, Швеція  Швеція  США 4:1
1983 Мельбурн, Австралія  Австралія  Швеція 3:2
1982 Гренобль, Франція  США  Франція 4:1
1981 Цинцинаті, США  США  Аргентина 3:1
1980 Прага, Чехословаччина  Чехія  Італія 4:1
1979 Сан-Франциско, США  США  Італія 5:0
1978 Ранчо Мирагль, США  США  Велика Британія 5:0
1977 Сідней, Австралія  Австралія  Італія 5:0
1976 Сантьяго, Чилі  Італія  Чилі 5:0
1975 Стокгольм, Швеція  Швеція  Чехія 3:2
1974 * ПАР  Індія *
1973 Клівленд, США  Австралія  США 5:0
1972 Бухарест, Румунія  США  Румунія 3:2
1971 Шарлотт (Північна Кароліна), США  США  Румунія 3:2
1970 Клівленд, США  США  Німеччина 5:0
1969 Клівленд, США  США  Румунія 5:0
1968 Аделаїда, Австралія  США  Австралія 4:1
1967 Брисбен, Австралія  Австралія  Іспанія 4:1
1966 Мельбурн, Австралія  Австралія  Індія 4:1
1965 Сідней, Австралія  Австралія  Іспанія 4:1
1964 Клівленд, США  Австралія  США 3:2
1963 Аделаїда, Австралія  США  Австралія 3:2
1962 Брисбен, Австралія  Австралія  Мексика 5:0
1961 Мельбурн, Австралія  Австралія  Італія 5:0
1960 Сідней, Австралія  Австралія  Італія 4:1
1959 Нью-Йорк, США  Австралія  США 3:2
1958 Брисбен, Австралія  США  Австралія 3:2
1957 Мельбурн, Австралія  Австралія  США 3:2
1956 Аделаїда, Австралія  Австралія  США 5:0
1955 Нью-Йорк, США  Австралія  США 5:0
1954 Сідней, Австралія  США  Австралія 3:2
1953 Мельбурн, Австралія  Австралія  США 3:2
1952 Аделаїда, Австралія  Австралія  США 4:1
1951 Сідней, Австралія  Австралія  США 3:2
1950 Нью-Йорк, США  Австралія  США 4:1
1949 Нью-Йорк, США  США  Австралія 4:1
1948 Нью-Йорк, США  США  Австралія 5:0
1947 Нью-Йорк, США  США  Австралія 4:1
1946 Мельбурн, Австралія  США  Австралія 5:0
1940 — 1945 не проводився
1939 Гаверхольд, США  Австралія  США 3:2
1938 Філадельфія, США  США  Австралія 3:2
1937 Лондон, Велика Британія  США  Велика Британія 4:1
1936 Лондон, Велика Британія  Велика Британія  Австралія 3:2
1935 Лондон, Велика Британія  Велика Британія  США 5:0
1934 Лондон, Велика Британія  Велика Британія  США 4:1
1933 Париж, Франція  Велика Британія  Франція 3:2
1932 Париж, Франція  Франція  США 3:2
1931 Париж, Франція  Франція  Велика Британія 3:2
1930 Париж, Франція  Франція  США 4:1
1929 Париж, Франція  Франція  США 3:2
1928 Париж, Франція  Франція  США 4:1
1927 Філадельфія, США  Франція  США 3:2
1926 Париж, Франція  США  Франція 4:1
1925 Париж, Франція  США  Франція 5:0
1924 Париж, Франція  США  Австралія 5:0
1923 Нью-Йорк, США  США  Австралія 4:1
1922 Нью-Йорк, США  США  Австралія 4:1
1921 Нью-Йорк, США  США Японія 5:0
1920 Окленд, Нова Зеландія  США  Австралія 5:0
1919 Сідней, Австралія  Австралія  Велика Британія 4:1
1915 — 1918 не проводився
1914 Нью-Йорк, США  Австралія  США 3:2
1913 Лондон, Велика Британія  США  Велика Британія 3:2
1912 Мельбурн, Австралія  Велика Британія  Австралія/ Нова Зеландія (Австралазія) 3:2
1911 Крайстчерч, Нова Зеландія  Австралія/ Нова Зеландія (Австралазія)  США 5:0
1910 не проводився
1909 Сідней, Австралія  Австралія/ Нова Зеландія (Австралазія)  США 5:0
1908 Мельбурн, Австралія  Австралія/ Нова Зеландія (Австралазія)  США 3:2
1907 Лондон, Велика Британія  Австралія/ Нова Зеландія (Австралазія)  Велика Британія 3:2
1906 Лондон, Велика Британія  Велика Британія  США 5:0
1905 Лондон, Велика Британія  Велика Британія  США 5:0
1904 Лондон, Велика Британія  Велика Британія  Бельгія 5:0
1903 Бостон, США  Велика Британія  США 4:1
1902 Бруклін, США  США  Велика Британія 3:2
1901 не проводився
1900 Бостон, США  США  Велика Британія 3:0

* Індія відмовилася від участі в 1974 на знак протесту проти апартеїду в Південній Африці.

Поточний рейтинг Кубку Девіса

КраїнаОчкиПід.КраїнаОчкиПід.
1 Франція1'364.521 Чилі250.31
2 Хорватія1'349.522 Індія243.44 1
3 Іспанія914.8123 Угорщина238.75 1
4 Бельгія632.6324 Еквадор237.94 3
5 США603.32 125 Узбекистан230.94 2
6 Канада481.63 326 Бразилія212.5 1
7 Сербія465.1327 Південна Корея205.88 2
8 Німеччина424.19 428 Португалія205.5
9 Італія423.26 229 Боснія і Герцеговина202.5 3
10 Велика Британія417.5 230 Ізраїль196.13 3
11 Австралія417.13 131 Словаччина195.5
12 Казахстан367.25 132 Уругвай193.06 3
13 Росія340.13 133 Фінляндія88.25 7
14 Швеція322.13 434 Пакистан184.5
15 Австрія319.69 135 Україна180.5 1
16 Аргентина317 1136 Ліван179.69 2
17 Чехія301.38 237 Нова Зеландія174.56
18 Колумбія294.25 138 Перу173.56 6
19 Японія290.63 239 КНР170 7
20 Нідерланди261.5640 Болівія169.56 11

Повний рейтинг від 09 березня 2020

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.