Аріадна

Аріа́дна (грец. Ἀριάδνη) — у грецькій міфології дочка критського царя Міноса й Пасіфаї, сестра Федри.

Аріадна
Ἀριάδνη
міфічна героїня
Ім'я іншими мовами
лат. Ariana
Місцевість Стародавня Греція, Крит, Наксос
Батько Мінос
Мати Пасіфая
Брати/сестри Федра
Діти Стафіл, Енопіон, Тоант, Тоант, Ceramusd, Пепарефd, Evanthesd, Latramysd і Evmédond
Місце поховання Аргос, (Кіпр)
Пов'язані персонажі Тесей, Діоніс
 Медіафайли у Вікісховищі

Коли Тесей вирішив вбити мінотавра, якому афіняни на вимогу батька Аріадни посилали щорічно ганебну данину з семи юнаків та семи дівчат, і таким чином позбавити вітчизну від чудовиська, він отримав від люблячої його Аріадни клубок ниток[1], що вивів його з лабіринту, де мешкав мінотавр (нитку навчив її застосовувати Дедал[2]).

Зробивши геройський подвиг, Тесей втік з Аріадною на острів Наксос (Дія), де, за одним переказом, Аріадна була вбита стрілами Артеміди, навченої Діонісом[3], тому що одружилася з Тесєєм у священному гаю[4], за іншим — покинута Тесеєм[5] і знайдена Діонісом, який на ній одружився.

За розповіддю Пеона Амафунтського, Тесей залишив її на Кіпрі, вона померла під час пологів, її могила була в гаю Аріадни-Афродіти[6]. Відповідно до Стефана Візантійського, вона була на острові Донусія[7].

Весілля з Діонісом справлялася на горі Іді (або на Дії), Ори і Афродіта подарували їй вінець[8]. Ставши дружиною Діоніса, вона народила Фоанта, Стафіла, Енопіона і Пепарефа[9]. Як дружині Діоніса, Зевс дарував їй безсмертя[10].

Після її смерті Діоніс став безсмертним богом і помістив її вінець із золота та індійських каменів, подарунок Гефеста, потім Діоніса[11], серед сузір'їв — див Північна Корона (давня назва Вінець Аріадни[12]). За версією, Діоніс залишив її, полюбивши індійську царівну[13].

За розповіддю Нонна Панополітанського, під час війни Персея з Діонісом Персей перетворив її на камінь[14], пізніше її труну було знайдено в Аргосі[15].

На острові Наксосі був культ Аріадни; в Афінах її шанували як дружину Діоніса. Міф про Аріадну використано в творах численних письменників, художників, композиторів давнини й сучасності.

«Ниткою Аріадни» називають спосіб, що допомагає розв'язати якесь важке питання, вийти зі скрутного становища. Звідси у переносному значенні — порятунок.

Література

Див. також

Примітки
  1. Катулл. Стихотворения LXIV 113—115; Проперций. Элегии II 14, 8; Нонн. Деяния Диониса XLVII 532
  2. Комментарий Д. О. Торшилова в кн. Гигин. Мифы. СПб, 2000. С.66
  3. Гомер. Одиссея XI 321
  4. Схолии к Гомеру. Одиссея XI 321 // Примечания М. Е. Грабарь-Пассек в кн. Феокрит. Мосх. Бион. Идиллии и эпиграммы. М., 1998. С.253
  5. Гигин. Мифы 43
  6. Плутарх. Тесей 20
  7. Молчанов А. А. Социальные структуры и общественные отношения в Греции II тыс. до н. э. М., 2000. С.99
  8. Псевдо-Эратосфен. Катастеризмы 5; Гигин. Астрономия II 5, 1
  9. Псевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека III 1, 2.4; Э I 8-10
  10. Гесиод. Теогония 947—949
  11. Эпименид, фр.19 Якоби = Псевдо-Эратосфен. Катастеризмы 5; Диодор Сицилийский. Историческая библиотека VI, фр.4; Овидий. Метаморфозы VIII 178—181
  12. Арат. Явления 71-73; Каллимах. Прядь Береники, ст.24; Диодор Сицилийский. Историческая библиотека IV 61, 5
  13. Овидий. Фасты III 467—468
  14. Нонн. Деяния Диониса XLVII 763
  15. Павсаний. Описание Эллады II 23, 8
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.