Аріамані

Аріамані (Ірі-Амон) (д/н 280 до н. е.) — цар Куша у 305/300280/276 роках до н. е.

Аріамані
Ірі-Амон
Частина стели Аріамані
Давньоєгипетський фараон
Панування 305/300—2800/276 до н.е., 
Попередник Актісанес
Наступник Каш-...-амані
Тронне ім'я (преномен): Усет-маат-ра Сет-епен-ра
Ра - той, чия спадщина обрана Ра

Власне ім'я (номен): Са ен-Амон Ірі-Амон Меріамон
Син Амона Аріамані, улюблений Амона

 

Ім'я Гора: Канахт Мері-ра
Могутній Бик, улюблений Ра




Батько Настасен
Мати Сахмах
Народився невідомо
Помер бл. 280 до н. е.
Місце поховання Джебель-Баркал

Життєпис

Син царя Настасена та цариці Сахмах. Посів трон після смерті Актісанеса, обставини цього достеменно невідомі. Відомий зі стели, знайденої в Каві. Текст на стелі, написаний поганою єгипетському мовою і, тому не цілком зрозумілий. Напис створена в «рік 9-й» правління Аріамані. Друга стела з Кави була датована «роком 24-м» від початку правління царя, ім'я якого зруйновано. На підставі стилістики було припущено, що ця стела також належала Аріамані, відповідно він був правителем Куша принаймні 23 роки.

Зберігав мирні відносини з державою Птолемеїв в Єгипті. підч ас його панування до Куша проникають мистецькі зразки з Єгипту, що відбилося на стилі стел та храмів.

Помер до 280/276 року до н. е. Поховано в піраміді № 11 або 14 в Джебель-Баркалі. Можливо після цього почалася боротьба за владу між його синами, оскільки наступні царі Каш-...-амані, Ірі-Пійєко та Сабракамані залишили обмаль знань, а близько 720 року до н. е. посів владу Аркамані I, про якого більше відомостей.

Джерела

  • Eide, Tormod at all (1996). Fontes Historiae Nubiorum:. volume II From the mid-fifth to the first century BC (em inglês). [S.l.]: University of Bergen, Dept. of Classics, p. 350. ISBN 9788291626017
  • Török, László (1997). The Kingdom of Kush:. Handbook of the Napatan-Meroitic Civilization (em inglês). [S.l.]: BRILL, p. 203. ISBN 9789004294011
  • David, Arlette (2006). Syntactic and Lexico-semantic Aspects of the Legal Register in Ramesside Royal Decrees (em inglês). [S.l.]: Otto Harrassowitz Verlag, p. 263. ISBN 9783447052320
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.