Арістов Федір Федорович
Федір Федорович Арістов (рос. Фёдор Фёдорович Аристов; 26 (14) жовтня 1888 — 5 листопада 1932) — російський вчений-славіст, літературознавець, історик, етнограф.
Арістов Федір Федорович | |
---|---|
рос. Фёдор Фёдорович Аристов | |
Народився |
14 (26) жовтня 1888 Варнавино, Костромська губернія, Російська імперія |
Помер |
5 листопада 1932 (44 роки) Москва, СРСР |
Поховання | Ваганьковське кладовище |
Країна |
Російська імперія СРСР |
Діяльність | історик, етнограф, викладач університету |
Alma mater | Перший Московський кадетський корпус, Історико-філологічний факультет Московського державного університетуd (1912), Російський економічний університет імені Плеханова (1912) і Олександрівське військове училище (жовтень 1916) |
Галузь | історія і етнографія |
Заклад | Русский архив і Другий Московський державний університетd |
Звання | професор |
Життєпис
Народився в місті Варнавино Костромської губернії[1] в родині службовця. Закінчив економічне відділення Московського комерційного інституту та історико-філологічний факультет Московського університету (в 1912). Учасник Першої світової війни.
Викладав історію, літературу та інші предмети у Тифліському університеті в 1918—1920 роках, Феодосійському інстутиті народної освіти в 1920—1922 роках, з 1922 — професор Московського університу.
Як учений займався переважно дослідженням історії та культури західно-українських земель, вивчав творчість і культурно-освітню діяльність М. Глушкевича, Б. Дідицького, А. Добрянського, О. Духновича, А. Кралицького, І. Раковського, І. Шараневича, Ю. Яворського та інших. Автор понад 200 праць з проблем слов'янознавства, що містять чималий фактичний матеріал і позначені панславістською та москвофільською орієнтаціями. Серед них — 3-томна праця «Карпаторуські письменники» (М., 1916), в якій вміщено ґрунтовний нарис «Історія Карпатської Русі». Через початок революційних подій в імперії Романових світ побачив лише перший з трьох томів дослідження. Значна частина праць залишилася в рукописах.
Займався громадською культурно-освітньою діяльністю: у Москві створив Карпаторуський музей (1907—1917), в якому зібрав близько 100 тисяч різних експонатів з історії, культури українців Східної Галичини, Буковини Північної та Закарпатської України. Його колекція загинула у 1918 році. Був головою загально-слов'янського студентського товариства «Славія», завідував відділом у журналі «Русский архив», редагував журнал «Славянское объединение» тощо.
У 1920—30-х роках зазнав репресій; частина його робіт була конфіскована органами ДПУ. Помер у Москві.
Твори
- Александр Васильевич Духнович. «Русский архив», 1913, № 2
- Адольф Иванович Добрянский-Сачуров. Там само, 1913, № 3
- «Истинная история карпато-россов» А. В. Духновича. Значение А. В. Духновича как угро-русского историка. Там само, 1914, № 5
- Карпаторусские писатели: Исследования по неизданным источникам, т. 1. М., 1916.
Примітки
- Нині селище міського типу Нижегородської області, РФ
Література
- Аристова Т. Ф., Ваврик В. Р. Ф. Ф. Аристов. 1888—1932 гг. «Краткие сообщения Института славяноведения АН СССР», 1959, вып. 27
- Аристова Т. Ф. Аристов Федор Федорович. В кн.: Славяноведение в дореволюционной России: Биобиблиографический словарь. М., 1979
- Гайзер Ф. Актуальные проблемы славяноведения и карпатоведения в исследованиях проф. Ф. Ф. Аристова и его дочери Т. Ф. Аристовой. «Чехословацкая русистика», 1989, т. 34, вып. 4.
Посилання
- Арістов Федір Федорович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.15-16
- АРІСТОВ Федір Федорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.