Аскот (краватка)

А́скот (англ. ascot tie, ascot) — різновид краватки з вужчою середньою частиною і ширшими загостреними кінцями. Свою назву отримав завдяки скачкам Ascot Racecourse в Аскоті, графство Беркшир[1]. Іноді його плутають з пластроном[2].

Краватки-аскот початку 20 ст.
Англійський журналіст Дж. Сейла (1828—1895) у краватці-аскоті

З'явився напочатку XIX ст., бувши розвитком раніших типів краваток. Набув популярності наприкінці XIX ст., до початку XX ст. аскот надівали в урочистих випадках, він був елементом ділового костюма. Досі поширений у США і деяких країнах Європи, зокрема, як неодмінний атрибут весільного вбрання женихів. Існують і неформальні різновиди аскота — їх носять як звичайні шийні хустки.

Опис

Від звичайної краватки аскот відрізнюється вузькою середньою частиною і симетричними ширшими кінцями. Може зав'язуватися різними способоми: спеціальним вузлом «аскот», вузлом «коколупа» або «рюш» (схожим на вузол «чотири в руці» для звичайної краватки) або простим вузлом (для неформального різновиду аскота). Вузол традиційно закріпляють шпилькою з прикрашеною головкою.

Схожі види краваток
Краватка-лавальєр

Пластрон

Пластро́н (від фр. plastron — «нагрудник») — краватка у вигляді широкої прямокутної смуги тканини із двома зав'язками. Надягають пластрон на сорочку під жилет чи фрак, аналогічно манишці[1][2][3].

Лавальєр

Лавальє́р (фр. lavallière) — краватка з короткими широкими кінцями, що нагадує бант чи жабо. Назва пов'язана з фавориткою короля Людовика XIV герцогинею Луїзою де Лавальєр (Louise de La Vallière)[1][2]. Спочатку його носили жінки, потім він був перейнятий богемою, студентами і революційною інтелігенцією.

Фуляр

Фуля́р (фр. foulard) — краватка, схожа на шийну хустку. Від аскота відрізняється формою і способом зав'язування: кінці не заправляють під комір, вони вільно звисають вниз, як у звичайної краватки[1][2].

Див. також

Примітки
  1. Модный словарь. Галстуки.
  2. Галстук. Виды галстуков
  3. Пластрон // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.