Жабо

Жабо замінило раніші коміри-фрези. У XVII — XVIII ст. жабо складалося з шматка мережива чи батисту, що обрамляв виріз у жилеті. Подібний стиль жабо з'являється близько середини XVII ст. Вільно підвішені до коміра жабо, зроблені з мережива, були неодмінним елементом костюма вищих верств населення, складовою чоловічої моди епохи бароко.

З середини XIX ст. жабо стає елементом і жіночого одягу: це пов'язують з тим, що застібки на сукнях перемістилися зі спини на груди і виникла необхідність їх прикривати. У чоловічій моді його популярність, навпаки, вгасає. З поширенням фраків жабо стає меншим і скромнішим, а потім і взагалі майже зникає з чоловічого гардеробу. Спроби відродження його в 1960-х роках успіхом не увінчались.

Жабо зберігаються і в сучасному костюмі. Так, білі нагрудники суддів Федерального Конституційного суду Німеччини офіційно називаються «жабо» (нім. Jabot), рівно як і ті, що носять судді й адвокати Австралії.

У Франції комір бефхен (rabat), різновид жабо, є елементом костюма членів деяких судів, а також академічного вбрання. Матеріалом для його виготовлення слугує проста бавовна, але жабо керівних осіб університетів зроблені з мережива. Носять жабо також судді і генеральні адвокати Європейського суду[1].

Жінки-судді Верховного суду США можуть надягати жабо, але це не є обов'язковим атрибутом їхнього костюма[2][3].

• 
  Чоловіча сорочка з жабо. Британія, 1846 р.
• 
  Жіноче жабо кінця XIX — початку XX ст.
• 
  Жіноче жабо. 1900 р.
• 
  Французький історик Едуар Юссон не церемонії вручення дипломів Сорбонни в академічному жабо
• 
  Судді в жабо на засіданні Міжнародного суду. 2006 р.
• 
  Сучасне жіноче жабо
• 
  Сучасне жіноче жабо

• Фреза (комір)
• Аскот (краватка)

• Caulfeild, S. F. A. Encyclopedia of Victorian Needlework, [Dictionary of Needlework]. A. W. Cowan, London, 1882, (facsimile edition, Dover Publications, NY, 1972)
• Жабо. Как и с чем носить (рос.)