Асмолов Олексій Микитович

Народився в селі Олексашкіно[1]. Від 1928 у Червоній армії. В 1939 закінчив Військову академію ім. Фрунзе. Від початку війни до 1943 виконував завдання щодо організації партизанських формувань й керівництва їхньою діяльністю в Ленінградській області. Був членом військових рад і представником Центрального штабу партизанського руху на Північно-Західному, Південно-Західному та Третьому Українському фронтах.

Від листопада 1944 до травня 1945 — учасник партизанської боротьби в Словаччині. Рішенням ЦК Комуністичної партії Чехословаччини був затверджений командиром партизанського руху Словаччини. 1952 закінчив Вищі академічні курси Військової академії Генштабу. Від 1956 — у запасі.

Нагороджений орденом Леніна, 4-ма орденами Червоного Прапора, орденами Богдана Хмельницького першого ступеня, Червоної Зірки, Словацького національного повстання першого ступеня, Чехословацьким військовим хрестом. Почесний громадянин словацьких міст Мартін, Зволен, Сляч.

• Електронна енциклопедія історії України на сайті Інституту історії України Національної академії наук України

• Klokov V.I. Boj Slovanských národov proti fasizmu (1939–1945). Bratislava, 1962;
• Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941–1945 гг., т. 3. К., 1975;
• История Второй мировой войны 1939–1945, т. 10. М., 1979.