Аспіраційний психрометр

Психро́метр аспіраційний (від дав.-гр. ψυχρός — холодний, лат. aspiratio — вдихання) — прилад для вимирювання відносної вологості повітря. Містить два термометри — сухий і зволожений. Ціна поділки термометрів становить 0,1-0,2 °С. Термометри розташовані у металевих трубках, які потім з'єднані в одну. Резервуар одного з термометрів обмотаний батистом, що змочується. При вимірюванні вологості психрометр встановлюють горизонтально та обдувають повітрям обидва термометри за допомогою вентилятора. Якщо два однакових термометри знаходяться в однакових потоках повітря, покази цих термометрів повинні бути однаковими. Якщо ж балончик одного з термометрів буде весь час зволоженим, то покази термометрів будуть різними. Завдяки випаровуванню води з тканини мокрий термометр буде показувати більш низку температуру, ніж сухий. Чим менша вологість оточуючого повітря, тим інтенсивнішим буде випаровування, і тим нижчими будуть покази мокрого термометра. Різниця температур, виміряна цими термометрами, буде характеризувати вологість повітря.
Абсолютну вологість обчислюють за формулою Реньо:
,
де - тиск насиченої пари за температури вологого термометра, - психрометричний коефіцієнт, - барометричний тиск у момент визначення вологості.
Відносну вологість обчислюють за формулою:
,
де - тиск насиченої пари за температури сухого термометра.

Аспіраційний психрометр Ассамана

Психрометрична таблиця
Показники сухого термометра,º С Показники вологого термометра, º С
12 5,3 5,7 6,0 6,4 6,8 7,2 7,6 8,0 8,4 8,7 9,1 9,5 9,9 10,3 10,7 11,0 11,3 11,7 12,0
13 5,9 6,4 6,8 7,2 7,6 8,0 8,4 8,8 9,2 9,6 10,0 10,4 10,8 11,1 11,5 11,8 12,2 12,6 13,0
14 6,6 7,1 7,5 8,0 8,4 8,6 9,2 9,7 10,1 10,5 10,9 11,3 11,7 12,1 12,5 12,8 13,2 13,6 14,0
15 7,3 7,8 8,2 8,7 9,2 9,6 10,0 10,5 10,9 11,4 11,8 12,2 12,6 13,0 13,4 13,8 14,2 14,6 15,0
16 8,0 8,5 9,0 9,4 9,9 10,3 10,8 11,3 11,8 12,2 12,6 13,1 13,5 14,0 14,4 14,8 15,6 15,6 16,0
17 8,0 9,1 9,7 10,2 10,7 11,2 11,6 12,1 12,6 13,0 13,5 13,9 14,4 14,9 15,3 15,8 16,2 16,6 17,0
18 9,3 9,9 10,4 10,9 11,4 11,9 12,4 12,9 13,4 13,9 14,4 14,8 15,3 15,7 16,2 16,6 17,1 17,5 18,0
19 10,0 10,6 11,1 11,7 12,2 12,7 13,2 13,8 14,8 14,8 15,3 15,7 16,2 16,7 17,2 17,6 18,1 18,5 19,0
20 10,6 11,2 11,8 12,4 12,9 13,4 14,0 14,5 15,1 15,6 16,1 16,6 17,1 17,6 18,1 18,5 19,0 19,5 20,0
21 11,2 11,9 12,6 13,1 13,6 14,2 14,8 15,3 15,9 16,6 17,1 17,5 18,0 18,6 19,1 19,5 20,0 20,5 21,0
22 11,8 12,5 13,2 13,8 14,4 15,0 15,6 16,1 16,7 17,3 17,9 18,4 18,9 19,5 20,0 20,5 21,0 21,5 22,0
23 12,5 13,1 13,8 14,4 15,1 15,7 16,4 17,0 17,6 18,2 18,8 19,3 19,8 20,4 20,9 21,5 22,0 22,5 23,0
24 13,1 13,8 14,5 15,2 15,9 16,5 17,1 17,8 18,4 19,0 19,6 20,1 20,7 21,3 21,9 22,4 23,0 23,0 24,0
25 13,7 14,5 15,2 15,9 16,6 17,2 17,9 18,5 19,2 19,8 20,5 21,2 21,7 22,2 22,8 23,3 23,9 24,4 25,0
Відносна вологість,% 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 65 70 75 80 85 90 95 100

Див. також

Література

Посудін Ю.І. Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища: Підручник. 2-e видання.‒ К: Printline, 2015. ‒335 c.
Физический практикум. Механика и молекулярная физика. Под ред. В.И. Ивероновой. М.: Наука, 1967, с 277-284.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.