Ас (монета)
Ас — назва старовинної римської мідної монети, що карбувалася в Римі за часів Сервія Туллія, але ймовірно, що з’явилася лише на початку республіки.
| Ас | |
| Держава | Стародавній Рим |
|---|---|
| Позначення одиниці | 𐆚 |
| Ціна | 2,5 Сестерцій, 5 Квінарій, 10 Денарій, 12 uncia, 6 Секстанс, 4 Квадранс і 3 Трієнс[1][2] |
 Ас у Вікісховищі | |
Як і при виникненні всіх грошових систем, римська система була також пов’язана з вагою. Первинна форма середньоіталійського аса Aes Grave важила спочатку точно 1 римський фунт (лібра)- 327.45 грама. Але з плином часу і розвитком грошової системи він усе зменшується і в пізніший час імперії зберіг тільки 1/36 своєї початкової ваги. Всі монети стародавньої Італії являли собою ас або помножений, чи розділений на певне число. Не тільки при розділі монет, але і при визначенні міри, ваги, спадщини і відсотків одиницею брався ас і поділявся на 12 часток, унцій, причому кожна частина розділеної одиниці носила свою особливу назву, наприклад:
Вартість аса (бл. 350 р. до н. е. — 210 р. н. е)
- 1 Ас = 12 Унцій
- 1 Ас = 6 Секстансів (1 Секстанс = 2 Унції)
- 1 Ас = 4 Квадранси (1 Квадранс = 3 Унції)
- 1 Ас = 3 Трієнси (1 Трієнс = 2 Секстанси, 4 Унції)
- 1 Ас = 2 Семіси ( 1 Семіс = 2 Трієнси, 6 Унцій)
Вартість аса (бл. 211 р. до н. е. — 130 р. н. е)
При введені срібного Денарія та вже деякій зниженні вартості аса у період від 211 р. до н. е. до 130 р до н. е.:
Вартість аса (бл. 130 р. до н. е. — 27 р. н. е)
З 130 до 27 рр. до н. е.:
Вартість аса після грошової реформи Августа бл. 27 р до. н. е
- 1 Ауреус (Золото) = 25 Денаріїв (срібло)
- 1 Денарій = 2 Квінари (срібло)
- 1 Квінарій = 2 Сестерції (Латунь, пізніше бронза)
- 1 Сестерцій = 2 Дупондії (Латунь, пізніше бронза)
- 1 Дупондій = 2 Аси (мідь/бронза)
- 1 Семіс = 2 Квадранси (Мідь/бронза)
- 1 Квадранс = 2 Октанси (за Траяна)
Мідні монети відрізнялися одна від одної відомим традиційним карбувнням. Справжні римські монети мали на лицьовій стороні голову якого-небудь бога, напр. Юпітера, на зворотній стороні наприклад міг бути корабельний ніс (т.зв. 'Морські' карбування) з цифровими вказівками вартості; кульками (крапками) позначалося число унцій на дрібних частинах аса; римські цифри карбувалися на Асі і кратних йому інших монетах.
Посилання
Див. також
- Любкер Ф. Triens // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1412.
- Любкер Ф. Nummus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 930–931.