Атеїстичний рух в Україні

Оцінки чисельності атеїстів сильно різняться через різне трактування поняття «атеїзм».

Згідно з результатами опитування WIN-Gallup International 2012 року, переконаних атеїстів в Україні було 3 % дорослого населення, а загальна кількість людей, які не вважають себе релігійними, становила 29 %[1]. Натомість вже на початку 2015 року на замовлення Міжнародного центру перспективних досліджень фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно з соціалогічною службою «Ukrainian Sociology Service» було проведено опитування, згідно з яким в Україні виявлено 9,5 % атеїстів. Найбільша в процентному співвідношенні кількість атеїстів на Слобожанщині (Харківська область) — 18,6 % і на Донбасі (Донецька область) — 17,5 %. Трохи менше жителів з атеїстичними поглядами проживає на Поділлі (Вінницька та Хмельницька області) — 15,5 % і в Нижньому Подніпров'ї (Дніпропетровська і Запорізька області) — 11,1 %. У Причорномор'ї (Миколаївська, Херсонська і Одеська області) — 10,3 %, а в Києві — 8,3 %. У Центральній Україні (Черкаська, Кіровоградська та Полтавська області), а також на Волині (Волинська та Рівненська області) — 8 %. На Поліссі (Житомирська, Київська, Сумська та Чернігівська області) — 4,2 %, а на південному заході України (Закарпатська і Чернівецька області) — 3 %. Найменша кількість атеїстів проживає на Галичині (Івано-Франківська, Львівська та Тернопільська області) — їх там всього 0,7 %[2]

Соціологічні опитування

Конституція України встановлює світський характер держави. Згідно зі статтею 35 Конституції[3]

«…кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої ... Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа — від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова. Ніхто не може бути звільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань».

Також у статті 4 закону «Про свободу совісті та релігійні організації» зазначається, що всі громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії. В офіційних документах ставлення громадянина до релігії не вказується.[4]

Зважаючи на те, що більшість атеїстичних організацій є інтернет-об'єднаннями[5], їхня діяльність здійснюється в мережі Інтернет[5]:

• Публікація матеріалів на сайтах в інтернеті.
• Ведення дискусій на інтернет-форумах.
• Написання відкритих листів до органів влади та державним чиновникам.
• Діяльність у соціальних мережах.

Однак є організації, що публікують також друковані матеріали[6] та організовують диспути з віруючими[7]

• Євграф Дулуман (1928–2013) — доктор філософських наук, професор, кандидат богослов'я. Закінчив Одеську духовну семінарію, 1952 р. розірвав з релігією. З 1958 року виступав з атеїстичними публікаціями в пресі. 30 грудня 1959 року, серед інших, був офіційно анафемований Священним Синодом Російської православної церкви. Автор проекту «Свобода від релігійного фундаменталізму»[8].
• Гроза Володимир — активний учасник сучасного атеїстичного руху в Україні, засновник сайту «Церква атеїзму»[9].
• Максим Свєтляченко — активіст, прихильник марксистського атеїзму.

• Релігія в Україні
• Атеїзм
• Критика Біблії
• Монолог атеїста (Іван Франко)

• Украинский священник: «Атеизм и дальше остается основной „религией“ украинцев» (рос.)
• Сучасна релігійна ситуація в Україні
• Політологічний аналіз феномена атеїзму

• Сайт «Церква атеїзму»
• Українська Асоціація Атеїстів
• «Відверто» — видання українських атеїстів
• Український атеїстичний форум
• Спільнота «Атеїзм в Україні»
• Проєкт Дулумана Є. К. «Свобода от религиозного фундаментализма» (рос.)
• Сайт «Бібліотека Українського Атеїста»
• Бібліотека вільномислячих і мудромислячих
• Іван Франко. Кантата «Ex Nihilio»